З нагоди відзначення 74-ї річниці визволення України від нацистських загарбників 26 жовтня у Жмеринці відбувся мітинг-реквієм. Вшанували полеглих воїнів представники влади та громадськість. Живі квіти у цей день лягли до підніжжя братських могил по вулиці Декабристів, Одеській, Київській та меморіалу воїнам-визволителям.
Хвилиною мовчання присутні вшанували героїв минулого і сьогодення. Добра пам’ять про захисників-визволителів завжди буде жити у наших серцях.
Нагадаємо, що у Жмеринці нещодавно відкрили пам'ятники Героям Небесної Сотні та воїнам АТО, а також здійснили реконструкцію меморіальної площі і братської могили.
До відома. Український інститут національної пам'яті нагадує, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських загарбників" і вказує стисло на факт: Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом діяльності якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу, смерть від масового голоду сотень тисяч мешканців України у 1946—1947 роках.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом, радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в березні 1943 року мусили залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
Лише восени 1943 року розпочалося остаточне вигнання нацистських окупантів з України.
У СРСР склалася традиція відзначати визволення України 28 жовтня, оскільки саме цього дня 1944 року радянські війська вибили німців з території Радянської України в її тодішніх кордонах.
Влітку 1945 року, згідно з міждержавним договором, Чехословаччина передала Радянському Союзу Закарпаття, яке увійшло до складу УРСР. Зважаючи на це, згодом вирішили перенести день пам’ятних урочистостей на дату, коли німецькі війська залишили останні населені пункти сучасної Закарпатської області.
Але 28 жовтня 1944 року радянські війська лише розпочали бої за місто Чоп. Боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25—26 листопада — саме тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.
У вигнанні окупантів брала участь уся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн солдатів-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією та українські бійці на усіх інших фронтах світу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.
