Вони поспішають на зустріч однокласників, і знову відчувають себе молодими та енергійними, хоча за їхніми плечима вже по 70 років. Цьогоріч випускники школи №3 святкують 55 років із дня випуску. І хоча кілька десятків віддаляють їх від шкільного порогу, вони із задоволенням традиційно зустрічаються з однокласниками та святкують чудовий ювілей.
Вінниця, Одеса, Білорусь, – випускники 66-го року роз’їхались по різним куточкам України та навіть за кордон. Серед них – педагоги, медики, військові. «Усі вибрали для себе стежину, яка їм до душі, – говорить староста класу Галина Михайлівна Пітуліс та згадує, що в них був доволі великий клас. – Нас було у класі 27, в паралельному класі – 21. Проте хлопців було менше ніж дівчат. Всього 8 в нас та 7 в них. Вже більше 20 років ми зустрічаємось всі разом на зустріч випускників. Ми стали усі близькі, і кожен з нас з нетерпінням чекає, коли ж зберемося знову».
У 2021-му випускники зібралися всьоме та всією дружньою компанією святкують своє 55-ліття з дня випуску. «У нас є традиція. Ми кожного разу, коли збираємось обов’язково разом фотографуємося. Біля Будинку науки і техніки, на площі Миру, біля Собору. Таких фото я назбирала цілий альбом. Приємно переглядати ці фото, адже на них завжди зустрічаються щирі емоції та посмішки дорогих для мене людей», – мовить Галина Михайлівна.
Пані Галина, завзятий організатор зустрічей, розповідає, що класи завжди були дружні. «У школі ми їздили разом відпочивати, святкували разом свята. А після закінчення школи ми зустрічалися і на 20 років, на 30, і на 40 років з дня випуску, на сторіччя школи, 50 років випуску, а також кілька років тому святкували разом те, що нам усім по 70 років», – акцентувала жмеринчанка Галина Михайлівна.
Випускники 66-го року розповідають, що завжди старались старанно навчатись. Та це й не дивно, адже серед них багато педагогів, професорів та військових. «Антоніна Хізяк та Валентина Яценко – вчителі, які працювали у школі №3, Надія Шевченко вчителювала у Хмельницькому, Галина Бугай – в с. Кирнасівка (Тульчинський р-н). Наш Віктор Райчук – був військовим та проживає у Білорусі. Приїздив до нас на 30-річчя. А Василь Леонтьєв у свій час був деканом Вінницького політеху», – розповідає Галина Михайлівна про своїх однокласників.
Теплими словами жмеринчани згадують і своїх викладачів Адель Біловал та Михайла Солоненка. Особливу увагу приділяють класним керівникам Інні Римар та Людмилі Цихмістер.
«Ми обожнювали французьку. Ходили на гурток та завжди поважали Адель Іванівну. Одного разу ми запросили її на зустріч, а вона у школі провела для нас справжній урок. Кожен з нас по черзі розповідав про себе, а потім всі разом пішли святкувати в кафе», – згадували випускники.
Продовження читайте у свіжому номері щотижневика «Жмеринська газета».
