Його війна розпочалася ще 2020 році, коли Василь підписав контракт та пішов воювати на Схід. «Я йду служити до Петра», – так сказав Василь своїм сестрам та до останнього подиху боронив Україну від російських окупантів. Серце Героя зупинилося від ворожої кулі снайпера 6 серпня під Миколаєвом.
10 серпня у селі Подільське Жмеринської громади в останню путь провели загиблого Героя Василя Олійника.
Це вже друга втрата для родини. Цьогоріч 9 березня загинув двоюрідний брат Василя – Петро Каменецький. Коли Василь пішов підписувати контракт на службу, то сказав своїм сестрам, що йде служити до Петра.
Брати служили у 59 бригаді Збройних Сил України та пліч-о-пліч боронили рідну державу, проте жорстокість російських окупантів відібрала їх двох у родини.
Без люблячого і турботливого брата залишилися сестри Альона та Анна, які розповідають, що Василь був веселим та позитивним хлопцем, завжди підтримував та допомагав, був надзвичайно працьовитим та щирим.
Востаннє Альона та Анна говорили з Василем в день, коли він загинув.
10 серпня попрощатися з Героєм прийшли рідні та близькі, друзі, односельчани та усі ті, хто вирішив провести в останню путь Василя Олійника.
Цього дня щирі слова співчуття рідним висловили голова Жмеринської районної військової адміністрації Інна Цимбал, міський голова Анатолій Кушнір, військовий комісар Валентин Лунгол та побратими загиблого Героя.
Поховали Василя Олійника поруч з братом на кладовищі в селі Подільське.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!
