29 жовтня у Жмеринській громаді прощалися із нашим земляком, вірним сином України, військовослужбовцем, який захищає територіальну цілісність України ще з 2014 року, і за свою мужність і відвагу нагороджений 9-ма відзнаками і орденом президента «За мужність».
Провести захисника в останню путь вийшла уся громада Браїлова: навколішках і з живими квітами браїлівчани молилися разом із священниками біля храму святого апостола Андрія Першозваного ПЦУ, вшанували хвилиною мовчання під час мітингу-реквієму на центральній площі селища та провели прощальною ходою до кладовища.
Побратими вояка несли труну у супроводі почесної варти, представників влади, рідних, друзів, знайомих та духового оркестру.
Слова підтримки рідним у цей день висловили представники влади та командир військової частини, де служив Дмитро Вигрівач.
У 2015 році Дмитро отримав від президента орден «За мужність» 3-го ступеня за «За особисту мужність і високий професіоналізм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».
«Число 24 стало для воїна сакральним: 24 лютого, у перший день війни, він взяв до рук зброю, щоб боронити рідну землю від ворога, а 24 жовтня його життя обірвалося. Зі сльозами і болем ми проводжаємо в останню путь прекрасного батька, чоловіка, вірного сина України.
На жаль, з 24 лютого на території Жмеринського району загинуло 97 воїнів. Це великий біль, велика скорбота для кожної родини. Ми розуміємо, що жодні слова не втішать рідних, але ми мусимо віддати шану воїну і вклонитися перед його подвигом!», – акцентувала голова Жмеринської районної військової адміністрації Інна Цимбал.
«Він був найкращим чоловіком двох прекрасних дітей, він був найкращим воїном, який разом із побратимами 308 окремого інженерно-технічного батальйону на передовій підірвав у 2014 році злітну смугу в логові сепаратистів для того, аби не дати висадитись російському десанту. Він був найкращим і таким залишиться назавжди у нашій пам’яті і в серцях рідних! Герої не вмирають», – мовив секретар міської ради Вадим Кожуховський.
Капітан Герасим’юк від імені Збройних Сил України та від себе особисто висловив щирі співчуття з приводу трагічної смерті молодшого сержанта Дмитра Вигрівача.
Орден «За мужність» у 2015 році
Командир відділення протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільного батальйону, військовослужбовець Дмитро Вигрівач загинув в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області під час забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Без батька залишилася донька і син, без чоловіка – вдова Наталя, без справжнього майстра, комбайнера, вірного українського сина – наша громада і вся Україна.
«40-річний військовослужбовець пройшов пекло Іловайська, має багато нагород за мужність і вірність батьківщині, орден «За мужність» ІІІ ступеня. З 11 червня проходив службу у військовій частині А 0224 на посаді командира відділення протитанкового взводу вогневої підтримки 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону. У бою за нашу державу військовий загинув в населеному пункті Мар’янка Донецької області під час виконання військового завдання. Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях рідних та близьких», – наголосив капітан.
Староста Браїлівського старостинського округу Ростислав Сваричевський висловив щирі слова підтримки рідним і близьким Дмитра, а також запросив усіх вшанувати світлу пам’ять Героя хвилиною мовчання.
У ці хвилини над усіма пішов легкий дощик… Вмивалися сльозами і всі присутні на мітингу… Над труною плакали матір, дружина, донечка, син, вся родина, друзі і знайомі…
На кладовищі священники закликали усіх бути справжніми українцями, шанувати свою історію культуру, звичаї, а також українську церкву.
Над могилою Героя встановили величезний прапор України. Рідні і знайомі прощалися із Дмиром і повторювали слова «Герої не вмирають!».
Віддали шану військовому салютною командою в небесну блакить – трьома залпами зі зброї.
Як же боляче, коли сьогодні за нашу свободу, за мирне життя у нашій державі вмирають найкращі… Ніколи не пробачимо цього росіянам і не забудемо.
Вічна слава і пам’ять!
