Минуло вже багато років з часів, коли відгриміли останні бої, але щороку, у березні, жмеринчани віддають данину пам’яті учасникам визволення нашого міста. Жителів Жмеринщини воєнне лихоліття безпосередньо торкнулося одними з перших на Вінниччині.
Як важливий стратегічний об’єкт, Жмеринський залізничний вузол уже в перші дні війни зазнав бомбардувань нацистської авіації.
Під натиском переважаючих сил ворога наші війська змушені були відступити і 10 липня 1941 року залишили місто. Окупаційний режим тривав 975 днів.
На місто було скинуто більше 5 тисяч бомб, знищено практично всі важливі стратегічні об’єкти. За час окупації нацисти вщент знищили залізничне господарство, зруйнували 15 кілометрів залізничної колії, промислові підприємства, заклади культури і освіти. З 399 будинків громадського фонду м.Жмеринка 235 було перетворено в руїни.
На околиці міста окупанти розташували концтабір, в якому було закатовано 12 тисяч військовополонених. В єврейському гетто зазнали знущань і тортур понад 3 тисячі осіб. В серпні 1942 року 286 з них були розстріляні.
Наше місто двічі звільнялося від окупантів. Перший раз – 18 березня 1944 року 626-й стрілецький полк при підтримці авіації 224-ї штурмової авіадивізії полковника М. В. Котельникова, артилеристів 23-ї окремої артбатареї полковника А. І. Пономаренка, 628-го гарматного полку підполковника М.Л.Шевченка після жорстоких боїв оволоділи Жмеринкою.
19 березня 1944 року вийшов наказ Верховного Головнокомандуючого №064 про присвоєння почесних найменувань «Жмеринські» 151-й стрілецькій дивізії, 23-й окремій винищувально-протитанковій артилерійській бригаді, 628-му армійському артилерійському полку, 224-й штурмовій авіаційній дивізії.
Однак, коли в столиці ще гриміли залпи артилерійського салюту на честь визволення Жмеринки, більша її частина знову опинилася в руках ворога. Лише 21-го березня 1944 року місто було остаточно визволено від нацистських загарбників.
Жмеринчани, шануючи пам’ять захисників міста, увічнили їх імена на обелісках, меморіальних дошках, у назвах вулиць.
Вулиця 151-ї стрілецької дивізії названа на честь військового підрозділу, воїни якого найбільше відзначилися під час визволення Жмеринки від нацистів.
Вулиця М.М. Барляєва. Капітан Михайло Михайлович Барляєв був командиром взводу 43-го окремого дивізіону бронепоїздів, який брав участь у захисті Жмеринки від нальотів нацистської авіації.
Вулиця В.М. Горелова. Майор Володимир Михайлович Горєлов командував окремим танковим батальйоном.
Вулиця М.Й. Гавришко – на честь гвардії майора Миколи Гавришко Героя Радянського Союзу командира батальйону 1-ї гвардійської танкової бригади.
Вулиця І.І.Поліщука. Іван Ілліч Поліщук воював у складі 151-ї стрілецької дивізії.
М. Й. Гавришко та І. І. Поліщук є Почесними громадянами нашого міста.
Ми повинні пам’ятати про них – вони віддавали власне життя заради майбутніх поколінь.
Про цікаві факти з історії Жмеринки часів Другої світової війни можна дізнатися під час відвідання міського історичного музею, який знаходиться по вулиці Центральній, 24.
Лариса Тупчій – науковий співробітник Жмеринського міського історичного музею
