Ямпільська територіальна громада створена 25 жовтня 2020 року та входить до Могилів-Подільського району. Громада розташована у південно-західній частині Вінницької області та має 86 км державного кордону з Республікою Молдова.
Чим унікальна Ямпільщина, які здобутки має завдяки децентралізації та хто сприяє розвитку громади – читайте у матеріалі.
Візитівка
Ямпільська територіальна громада Вінницької області є аграрним краєм. Основу агропромислового комплексу складають 27 сільськогосподарських підприємств, з них 10 – фермерських господарств. Ямпільські аграрії знаються на вирощуванні зернових, зернобобових, технічних та кормових культур. Успішними є і фермери, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, кіз та овець. На гідному рівні представлена і промисловість краю. Її флагманами є 2 підприємства – ПрАТ “Ямпільський приладобудівний завод” та ТОВ “Ямпільський маслосирзавод”.
Особливості громади
Землі Подністров'я всіяні пам'ятками древньої матеріальної культури. Найважливіші знахідки стосуються трипільської культури та артефактів скіфської і сарматської доби.
Ямпільщина славиться на увесь світ своїми покладами каменю-піщаника, з якого місцеві каменотеси та каменеобробники виготовляють найрізноманітніші вироби. А ще – унікальними пам’ятниками. Наприклад, у середині серпня поблизу м. Ямполя встановили єдиний у світі пам’ятник сарматському царю Інесмею. Виготовив його відомий подільський скульптор Микола Крижанівський.
Одним з основних туристичних об'єктів громади є Державний історико-культурний заповідник “Буша”, який щороку повномасштабної до війни відвідували близько 70 тис. туристів. В селі Оксанівка в скелястих берегах Дністра на висоті 20-30 метрів над рівнем річки знаходиться Скельний оборонний монастир XI-XVII ст., а в центрі села – унікальний та єдиний у світі пам'ятник дністровій мідії, що під час голодних років врятувала людей. Село Клембівка знамените своєю вишивкою, яка вже в ХІХ столітті була в гардеробі модниць Європи. В селі Довжок місцевий майстер Володимир Слубський відтворює трипільську кераміку, а в селах Михайлівка та Цекинівка можна скуштувати домашнього вина з винограду, вирощеного на південних схилах берегів Дністра.
Також у громаді розроблені туристичні маршрути – “Легенди Тіраса й Морахви”, ”КОЛО Ямполя”, а для любителів активного відпочинку територією громади проходить частина веломаршруту “Велосипедом по Південному Поділлю”. Міжмуніципальний проєкт був реалізований в рамках конкурсу ”Комфортні громади”.
Успішні проєкти в медицині
Чи не найбільшою гордістю громади була реалізація проєкту на базі Ямпільської територіальної лікарні. У вересні 2021 року в рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” відбулося відкриття реконструйованого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Провели реконструкцію приймального відділення лікарні з добудовою критого в’їзду для автотранспорту медичної допомоги. Загалом було витрачено майже 30 млн бюджетних коштів. З них 17,5 млн – на комп’ютерне обладнання: апарат УЗД, комп’ютерний томограф, рентгенівська система тощо. На ремонтні роботи виділили понад 12 млн грн, а доля місцевого бюджету склала – 2 млн грн.
“Ямпільська лікарня входить до спроможної мережі. Це єдина лікарня загального лікування у Могилів-Подільському районі. – каже директор лікарні Олег Шеремет. – На цьому шляху була важлива підтримка Ямпільської міської ради та всього колективу лікарні. Свого часу саме вдале позиціювання владою та громадськістю Статусу опорної лікарні дозволило покращити її матеріально-технічну базу та кадровий потенціал”.
У 2023 році лікарня підписала договір із НСЗУ на 16 пакетів надання медичних послуг. Завдяки фінансовій підтримці Ямпільської міської ради на закупівлю медичного обладнання вдалося також підписати нові пакети з надання послуг з амбулаторної та стаціонарної реабілітаційної допомоги, стаціонарної та мобільної паліативної медичної допомоги.
Оновлення закладів освіти
Навіть за нинішніх умов у Ямпільській громаді галузь освіти продовжує функціонувати в штатному режимі.
“Школи підготовлені до нового навчального року. Проблеми, які виникають, вирішуються у найкоротші терміни, індивідуально та комплексно. Освіта у нас на особливому контролі й на це закладено фінансування. З усього бюджету громади, що складає 168 млн грн, – 89 млн виділено на освіту. А це 53%”, – коментує Ямпільський міський голова Сергій Іванович Гаджук.
Міжнародний благодійний фонд “Руки друзів” надав дитячим садочкам і школам Ямпільщини комп’ютерну, офісну та побутову техніку, зручні меблі та багато іншого. Загальна сума допомоги склала майже 725 тис. грн.
За підтримки Міжнародного благодійного фонду Української фундації громадського здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні у громаді працює команда з психолога, юриста, медичного та соціального працівників. Ці профільні фахівці надають безоплатні та конфіденційні послуги внутрішньо переміщеним сім'ям та вразливим категоріям населення з дітьми.
Життя громади під час великої війни
У Ямпільській громаді майже 70% працездатних чоловіків вступили до Збройних сил України, тож відчувається нестача людського потенціалу – особливо, в сільськогосподарській та житлово-комунальній сфері. Але населення та бізнес вчаться жити у суворих умовах, які диктує війна.
Одним з викликів для громади стало питання розміщення людей, які, втікаючи від агресора, прибували до громади у пошуку прихистку.
“Кожному потрібно було надати нормальні для життя умови та забезпечити найнеобхіднішим, тож ми розгорнули пункти тимчасового проживання. Для цього використали дитячі садки, школи, комунальний готель “Дністер”. Всього – 11 пунктів. Зараз у селі Буша працює громадська організація “Бушанська Толока”, яка на фініші будівництва екологічно житла для переселенців”, – розповідає Ямпільський міський голова Сергій Гаджук.
Екохата для переселенців Фото: Бушанська толока
Громада стала своєрідним хабом – хтось зупинявся тут на довго, хтось рухався транзитом. Загалом, з 24 лютого 2022 року в громаді офіційно зареєструвалось понад 5 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них 1700 дітей.
На сьогодні у 18 старостинських округах проживають близько 800 ВПО, та близько 280 – в місті Ямпіль.
“Якщо у перші місяці повномасштабної війни критично важливим було задоволення базових потреб внутрішньо переміщених осіб, то на сьогодні ключовими стають питання їхньої інтеграції у громаді, допомоги в тому, щоб побудувати нове майбутнє тут. Частина людей, які приїхали на Ямпільщину, живуть так званим “відкладеним життям”, чекають на перемогу, повернення додому. Проте, серед вимушених переселенців чимало і тих, хто успішно працевлаштувався. Також є і такі, що розпочали власну справу”, – розповідає Ямпільський міський голова Сергій Гаджук.
Індустріальний парк “Дністер”
Пріоритетом Ямпільської міської ради було залучення інвестицій до громади та максимально ефективне представлення у зовнішньому бізнес-середовищі своїх можливостей. Важливий крок у цьому напрямку вже був зроблений, адже громада увійшла до числа переможців, яким надавався експертний супровід за Програмою “U-LEAD з Європою”, яка діє за підтримки ЄС та його держав-членів: Німеччини, Польщі, Швеції, Данії, Естонії та Словенії у розробці інвестиційного паспорта. Станом на третій квартал 2023 року в процесі реалізації знаходяться два великі проєкти – будівництво мостової переправи на річці Дністер та створення індустріального (промислового) парку “Дністер” на території громади.
Фото: Ukravtodor
“Ми плануємо створити спеціальну промислову територію, учасники якої мають певні пільги та спрощення у веденні господарської діяльності. Для нашої ТГ створення індустріального парку – це збереження наявних робочих місць та наповнення новими, розвиток експортного потенціалу регіону, створення додаткових джерел надходжень до бюджету, – розповідає Сергій Гаджук.
Парк планується з перспективою за 35 років. На одній із ділянок буде розміщено унікальне для України виробництво паперу та паперової продукції з каменю вапняку, яким багаті надра громади.
“Також ми дбаємо за екологічність та зменшення затрат на енергоносії, бо заклали й розміщення в парку сонячної електростанції, яка буде забезпечувати електроенергією виробництво”, – продовжує міський голова.
Ямпільщина для оборонного сектору
З перших днів війни найважливішими для громади були питання безпеки. Ямпільська громада межує з Республікою Молдова та невизнаним Придністров’ям, що додає турбот із забезпечення охорони кордону та захисту території.
“Ми сприяємо забезпеченню територіальної роти охорони всім необхідним. За минулий рік з бюджету громади на це було виділено 385 тисяч грн. Згодом розпочались тривалі роботи з облаштування захисних споруд. Щодо підвищення обороноздатності і захисту громади ми в міській раді розробили сім місцевих програм. Протягом 2022-2023 років на їх виконання з міського бюджету виділено майже 8 млн грн Ямпільська громада долучалась до обласних акцій з допомоги військовослужбовцям та передала більше тонни харчових продуктів, будівельних інструментів, буржуйок, теплих речей, засобів гігієни. Через Ямпільський гуманітарний штаб спрямовується допомога і нашим землякам-захисникам”, – розповідає Ямпільський міський голова.
Економічний потенціал громади
Закономірно, що внаслідок повномасштабного вторгнення економічна діяльність пішла на спад. Але громада не здається. Одне із найбільших промислових підприємств – Ямпільський приладобудівний завод – через втрату ринків збуту зменшило у 2022 році обсяг виробництва більш ніж на 70%. Проте, підприємство шукає шляхи виходу з цієї ситуації, перепрофільовує виробництво, освоює нові види продукції. Ямпільський маслосирзавод на початку війни втратив ринок збуту, однак вдалося оперативно налагодити співпрацю з молдовським молокозаводом щодо приймання молочної сировини.
“Зазнав прямих та непрямих збитків і аграрний сектор. Попри брак матеріальних ресурсів, ускладнену логістику, енергетичні проблеми вистояли у найскладніший період. Наші аграрії також зіштовхнулися з проблемою гострої нестачі кадрів. Працівники агросектору або виїхали за кордон, або були мобілізовані, або ж добровільно пішли захищати Україну. Сьогодні в майже кожному господарстві механізатори на вагу золота. Проте, навіть у таких складних умовах, їм вдається обробляти поля та збирати врожаї”, – каже Сергій Гаджук.
Є й позитивні тенденції, зазначає міський голова. “Як приклад можу навести ТОВ “Ніка-Текст Плюс”, яке займається пошиттям спецодягу та дає роботу 158 працівникам з середньою заробітною платою близько 10 тис. грн. Підприємство збільшило виробництво в десятки разів – обсяг виробленої продукції у 2022 році склав майже 200 млн грн, в першому кварталі 2023 року – 26,4 млн грн”, – зазначає пан Сергій Гаджук.
Виконавча директорка ТОВ “Ніка Текст Плюс” Рената Габер розповіла, що на підприємстві шиють літню та зимову військову форму. Спрямування діяльності вони допоки змінювати не збираються, попри досить таки привабливі пропозиції контрактів з-за кордону, зокрема Нідерландів, Литви, Латвії на пошиття спецформи.
“З 2019 року нам випало дуже багато випробувань – і ковід, і повномасштабне вторгнення. Ми лише ставали на ноги і, попри всі випробування, завдяки нашим працівникам змогли встояти на ногах, зміцніти й поступово розширювати виробництво. Було дуже важко. Але ми працюємо. 60-70% працівниць фабрики проходили відповідне навчання, і сьогодні це вже професійні майстрині, які виготовляють якісну продукцію. Підприємство орієнтоване на внутрішній ринок. З початком війни віддавали наші автобуси військовим, допоки не відновилась наша робота. І вдень, і вночі відпускали продукцію зі складів. Вирішили, що перш ніж працювати на когось, ми мусимо забезпечити своїх, розвивати тут щось у середині, допомогти країні. Тішимось тим, що сьогодні ми вносимо свою маленьку частинку у нашу велику Перемогу. І це дуже надихає”, – ділиться Рената Габер.
Співпраця із закордонними партнерами
З початку повномасштабного вторгнення перед територіальною громадою постав ряд викликів, які потрібно було вирішувати першочергово та в умовах обмежених ресурсів. Завдяки єдності громадян, бізнесу, влади та допомоги закордонних партнерів вдалось забезпечити всім необхідним внутрішньо переміщених осіб, соціально незахищені верстви населення та інші вразливі категорії громадян.
“Одними з перших, хто надав нам допомогу, це наші закордонні партнери з польського міста Злотов. Вже на початку березня 2022 року вони надали харчові продукти, засоби гігієни, лікарські засоби та іншу допомогу. Згодом, в грудні минулого року, коли ворог надумав залишити нас без тепла і світла, польські друзі закупили та передали 10 генераторів і медичні препарати. Завдяки цій допомозі забезпечили роботу дитячих закладів громади та роботу Ямпільводоканалу, – каже Сергій Саджук.
Розуміючи психологічне навантаження, інформаційне виснаження та обмежене спілкування, Злотівські партнери прийняли 100 дітей Ямпільської громади на відпочинок та реабілітацію. Загальна сума допомоги Злотівської громади склала 215 тис. злотих.
Не стояли осторонь і молдовські сусіди з Сорокського району, які в перші дні приймали українців, розгортали пункти прийому, забезпечували харчуванням та ночівлею. Крім того, молдовські друзі передали в громаду гуманітарну допомогу на суму 100 тис. грн. З перших днів повномасштабного вторгнення у Ямпільській громаді було розгорнуто міський гуманітарний штаб. За цих 17 місяців роботи він активно і плідно співпрацював і продовжує роботу з десятком гуманітарних організацій, міжнародних місій:
-
U-LEAD;
-
Агенція ООН у справах біженців;
-
БФ “Руки друзів”;
-
Міжнародна гуманітарна організація “Людина в біді” (People in Need, PIN);
-
Червоний Хрест;
-
“Лікарі без кордонів MSF”;
-
Міжнародна гуманітарна організація “World Central Kitchen”;
-
БФ “Подільська громада”,
-
ГО “Проліска”.
“Наприклад, на початку вересня у нашій громаді відкрився черговий інформаційний простір. 27 внутрішньо переміщених осіб, які проживають у місці компактного поселення на базі готелю “Дністер”, користуватимуться сучасною компʼютерною технікою з доступом до інтернету. Це стало можливим завдяки злагодженій роботі Гуманітарної місії “Проліска”, сприянню з боку обласної та місцевої влади, а також фінансовій підтримці Гуманітарного фонду для України (UHF). У кімнатах поселення тепер нові зручні меблі – шафи, ліжка з вбудованими ящиками для зберігання, табуретки, приліжкові тумби та столи. Крім того, в кожній кімнаті тепер є електрочайники. У приміщеннях для приготування їжі встановлено навісні кухонні шафи, тумби зі стільницями, кухонну мийку зі змішувачем. Також покращили освітлення – тепер приміщення оснащені яскравими лампами та настінно-стельовими світильниками. Ми раді, що завдяки нашим партнерам нам вдається ефективно надавати допомогу та покращувати життя громади, зокрема і внутрішньо переміщених осіб”, – розповідає про співпрацю Сергій Іванович.
У Ямпільській громаді є ще багато роботи, аби наблизитись до омріяних висот. Деякі плани розвитку поставила на паузу повномасштабна війна, змінились пріоритети. Але багато намірів продовжують реалізовуватись навіть попри вторгнення ворога. Головне для громади наразі – як і для всієї України – Перемога. А далі обов’язково буде ще потужніший розвиток, бо для цього вже є фундамент.
Авторка: Світлана Наконечна
Фото: Світлана Наконечна, "Ямпільські вісті"
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
