Сьогодні, у свято Андрія Первозванного, просимо молитви за нашого 25-річного Героя Андрія Скрипника, який загинув за Україну 1 грудня 2022 року на Херсонщині.
Сьогодні його бабуся, Зоя Василівна, відзначає свій День народження. В минулому році наш захисник за день до загибелі написав вірш бабусі, а в цьому році мама Героя і бабуся розпочали свій день із молитви в храмі за збереження життя усіх оборонців України та спокій душі Андрія.
Жінки щодня спілкуються з побратимами Героя, готують консервації, смакилики, сухі борщі, допомагають збирати кошти на різні потреби і лише в цьому бачать сенс життя – у надійній підтримці наших Воїнів світла.
Валентина Михайлівна Скрипник просить допомогти закрити збір на ремонт авто для 82-ї ДШБ
Будь ласка, підтримайте збір в пам’ять про Андрія на підтримку його побратимів.
https://send.monobank.ua/jar/uum5V2P9k
💳 5375411211037887
«Бабуся, скажи мамі хай не піднімає мені цукор в крові!», – саме так, жартуючи, Андрій казав своїй бабусі, коли не погоджувався з думкою матері. «Він був дуже дружелюбний, мав добре серце, ніколи не тримав образи, а навпаки, жартував, щоб не піднімали йому цукор в крові», – з усмішкою згадує Валентина Михайлівна про свого синочка.
Займався воркаутом і був улюбленим учнем у класі
Навчався Андрій у школі №3, його першою вчителькою була Валентина Анатоліївна Шмаль, а згодом класним керівником Валентина Миколаївна.
«Я завжди чула лише позитивні відгуки про свого сина від вчителів. Одного разу, коли повернулися з екскурсії зі Львова, то мені лиш сказали: Дякуємо щиро за виховання синочка! Він поводить себе в різних ситуаціях як справжній чоловік! Що там сталося, я не знаю до цих пір, але мені всі лише хороше говорили про нашого Андрійка», – розповідає мама.
Разом із мудрими порадами дідуся Михайла Андрійовича, Андрій перейняв і любов до автомобілів. Він сам зібрав кошти на автомобіль, сам його перебрав до кожної деталі. Ще з юних літ знав кожну марку авто і їхні характеристики.
Андрій планував вступати до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, але традиція династії залізничників міста Жмеринка взяла гору – він успішно закінчив Вище професійне училище і розпочав трудову діяльність на посаді електромонтера ЕЧ-3.
Армійську службу Андрій пройшов в Одеському прикордонному загоні. Мати Валентина Михайлівна неодноразово отримували подяки за виховання сина і його вірність присязі.
«Він був настільки товариським, життєрадісним і добрим до людей, що я завжди чула лише схвальні відгуки про навчання і службу в армії. Він звик у житті всього добиватися самостійно. І хоч не був відмінником у школі, але ЗНО зміг написати на 196 балів з 200. Йому подобалися точні науки, фізика, геометрія, алгебра. Звідси і захоплення автомобілями та їхньою будовою.
З перших днів повномасштабного вторгнення Анрій став на захист незалежності України і нашої свободи.
Він стримував ворога разом із побратимами 61-ї окремої механізованої степової бригади корпусу резерву Сухопутних Військ ЗСУ.
1 грудня 2022 року серце відважного Воїна зупинилося внаслідок артобстрілу в Херсонській області. Йому навіки 25, але він завжди буде в серцях рідних і в нашій пам’яті як вірний Син Української держави!
Сьогодні, у День Андрія Первозванного, мати Валентина просить підтримати збір на ремонт автомобіля побратимів Андрія і згадати в молитві її сина.
Будь ласка, підтримайте збір в пам’ять про Андрія на підтримку його побратимів.
https://send.monobank.ua/jar/uum5V2P9k
💳 5375411211037887
