Ці очі кілька днів тому пережили обстріл авіабомбами в населеному пункті Торецьк, куди прилетіла російська КАБ (керована авіаційна бомба).
Пухнаста подруга наших захисників Карина... Її власник загинув на місці, а вона дивом врятувалася з-під завалів і сховалася в капоті авто наших оборонців.
Війна в Україні не просто відбирає життя людей і калічить, вона часто наносить важкі психологічні травми, в результаті яких і живі ходять по світу, як мертві. Біль, страх, відчай, спустошеність – це сьогодні звичайний стан багатьох українців і навіть тварин, які змушені переживати страшні випробування.
У цій статті ми зібрали розповіді про чотирилапих друзів наших захисників, з якими і сніданок один на двох, і місце в бліндажі.
Карина пережила ракетний обстріл в c.Торецьк на Донеччині
Населений пункт знаходиться за 1,5 кілометри від лінії зіткнення. 27 лютого населений пункт зазнав численних ворожих обстрілів. У регіоні за добу серед цивільних були загиблі та поранені.
«На місці цього димка ще до 27 лютого був будинок», - розповідає Олег Легеза.
У ніч на неділю, 25 лютого, росіяни вдарили по Костянтинівці Донецької області ракетами С-300, пошкодили залізничний вокзал, храм, десятки магазинів, 2 приватних і 12 багатоквартирних будинків.
Росіяни обстріляли ракетами Костянтинівку
«До нас саме у переддень приїжджали волонтери зі Жмеринки та Браїлова, передали нам прапор, обігрівачі, і багато корисних речей, а вже через кілька годин ракети С-300 зруйнували залізничний вокзал і ще ряд об’єктів поруч. Власник Карини загинув на місці в селі Торецьк, а вона дивом врятувалася і сховалася в капоті нашого авто», - розповідає молодший лейтенант Олег Легеза.
До війни Олег В’ячеславович був депутатом обласної Ради, а потім прийняв рішення стати на захист держави.
Олег Легеза розповідає, що в очах цієї киці можна побачити увесь біль і жах, який так само відчувають українці.
«Навіщо війна, коли є котики?», - пише у себе на сторінці Олег Легеза.
«ПриклАд» допомагав звільняти Херсон
Наш захисник, жмеринчани Юрій Мельник, в.о. командира роти підрозділу сухопутних військ разом із побратимами звільняв Херсон від російських окупантів, під час евакуації поранених побачив песика, який також отримав поранення внаслідок обстрілу.
Чоловік забрав собаку, відгодував, разом з військовими зробили йому патріотичний ошийник. Юрій дав йому кличку «ПриклАд», бо саме так прикладав його завжди до грудей, як деталь стрілецької зброї перед пострілом.
Песик спочатку жив із захисниками, а коли вони знову їхати на нульові рубежі, чотирилапого передали волонтерами на Жмеринку. Його часто можна побачити на вулицях Жмеринки під час прогулянок з донечкою захисника Емілією та дружиною Людмилою.
Рядовий, ще зовсім юний «Мавік»
Знайшов прихисток біля Мар’янівки у 79 ДШВ. Наймолодший побратим дружньої незламної родини нашого захисника, жмеринчани Ігоря Стєнічкіна.
«Дембель» - вірний друг Жмеринської роти 120 бригади
А це Дембель – вірний Друг 120-ї бригади, 170 батальйону, 1-ї Жмеринської роти.
Штаб-сержант Андрій із позивним «Міч» зі Жмеринки розповідає, що військові після виходу із позицій часто знаходять розраду і отримують емоційне розвантаженні у спілкуванні з чотирилапими друзями.
Рядовий «Піпка»
З перших місяців народження поповнив ряди 74-ї ОРБ, де заслужив гідну форму та забезпечення. 7 місяців виконував завдання розвідки в Авдіївці та інколи «організовував не штатну харчову підтримку» (для себе). Піпка дуже полюбляє тушонку.
Як розповіли хлопці, у жовтні 2022 року з почестями був демобілізований, з забезпеченням повного пансіону милосердної української родини.
«Відділення спецпризначенців 4 ЛАПИ» з командиром «Алабаєм» (в оригіналі позивний «Єбалай»).
Чотирилапі допомогли врятувати життя в Селідове бійцям 59 ОМБР, в якій так багато наших жмеринчан. У свою чергу Олексій Бульба завжди намагався забезпечити гідні умови молодшим побратимам.
Собаки-помічники, дивним чином, відчували наближення обстрілів за 5-10 хв до початку. Про що сповіщали хлопців, голосною специфічною поведінкою.
Арчі з Вознесенська
Волонтери з міста Жмеринка і міста Бар допомогли цьому красунчику з Вознесенська знайти нову родину.
Волонтери допомогли знайти чотирилапим нові домівки
а превеликий жаль, внаслідок обстрілів російської армії кане-корсо залишився сиротою... За підтримки небайдужих людей він тепер живе в місті Бар і продовжує займатися волонтерством зі своєїми новими господарями.
Мі-6
Красуня, якій пощастило врятуватися з пекельного Бахмуту, і знайти родину на Вінниччині.
Мі-6 з Бахмута
Завдяки молодшому лейтенанту ССО Олегу Легезі маленька Мі-6 знайшла затишну домівку з люблячими господарями.
Котик з міста Ізюм
Новобранець «Стінгер»
Жмеринчанин Денис Мазур з 22 лютого 2023 року став добровольцем і став до лав ЗСУ. Новобранець Стінгер ще в Жмеринці отримав спорядження від наших волонтерів і поїхав на передову підтримувати господаря Дениса Мазура та його побратимів 61 бату ОМБ.
Разом із нашими захисниками песик ніс службу на Сумщині, а тепер їх перекинули на Авдіївський напрямок.
Сепаратист «Сержант»
Але як і серед людей бувають зрадники та лицеміри, так і серед чотирилапих, звісно, рідше, але трапляються такі випадки. Ще минулого літа на Херсонщині ось цей пес намагався увійти в довіру нашого доблесного 61 батальйону ОМБ.
Захисники спочатку прийняли песика як за свого, але потім побачили в ньому певні колаборантські нахили… Він їв власні фекалії… І вже при першому зіткненні з окупантами рудий перебіг на бік російської армії.
Боже, збережи життя наших захисників і котиків
Кожного разу, коли ми дізнаємося про втрати на війні наших друзів, знайомих, рідних, однокласників, всередині нас щось ніби обривається і вмирає.
Але всі ми живемо надією, що одного дня зможемо видалити зі своїх телефонів додаток «Тривога», не будемо ховатися в укриттях від ракет, а наші мужні захисники повернуться до своїх домівок з перемогою.
Боже, зупини цю кляту війну. Будь ласка, збережи життя захисників і котиків…
Дякую за підготовку статті нашим захисникам та волонтеру Олесі Дячині
