На сторінках друкованого видання ми публікуємо вірші наших читачів. Сьогодні хочемо познайомити вас із ученицею Жмеринського ліцею №6 Катериною Шаповаловою, яка написала власні роздуми про війну і присвятила вірш своєму татусю-Захиснику.
Лист донечки
Як у нашому домі з’явився Рижик
«Я давно хотіла котика, але мама була проти тварин в домі. Коли почалася війна, в червні мій тато став на захист нашої країни. В грудні, цього ж року, він був уже на Донецькому напрямку, де знайшов багато котенят, які були за розбомбленому, закинутому заводі. І серед них був рудий котик, який сам пішов до тата під бушлат. Тато з котиком були на Донеччині майже три місяці, і Рижик, так ми його назвали, чув вистріли і багато голосних звуків. Він і до тепер боїться голосних звуків. Уже в лютому, котик подолав понад тисячу кілометрів і приїхав до мене додому. Спочатку, Рижик боявся нового дому, але з днями він почав звикати до свого помешкання. Коли тато поїхав, Рижик сумував за ним, оскільки тато з котиком пробули майже три місяці разом. Рижик лежав, їв та не йшов до нас, але потрішки він почав звикати. Наразі Рижик щасливий котик, який живе як сир у маслі!», - пише дівчинка.
Дякуємо Володимиру Шаповалову, татусеві Катерини, який захищає нашу свободу у складі інжерених військ ЗСУ.
Вставай! Війна почалась!
З такими словами ми всі прокидались,
А хтось від звучання ракет....
Жахіттями, й справді, ряснів Інтернет.
І день починався не з кави на ґанку:
З тривог, що від ранку до смерканку.
І лихо прийшло до квартир і до хат:
Війна забирала в окопи солдат,
А жителі мирні ховались в підвалах,
Дітей рятували з-під бомб і завалів.
Частина покинула рідну країну,
Поїхала долі шукать на чужину.
Ще вчора раділи ми сонцю і квітам,
Сьогодні війна заглядає в домівки.
Ми жили спокійно,з надією, вільно,
І все було добре, відносно стабільно.
Життя було світлим, красивим, яскравим,
Як мама, турботливим, ніжним, ласкавим.
І небо синіло, пшениця зростала...
За мить все змінилось, і миру не стало...
І все ж, перемога прийде неодмінно:
Впевнені в цьому, бо мудрі і сильні,
А ворог втече на болота свої,
І ми будем жити в достатку й теплі!
Катерина Шаповалова
