Жмеринська громада знову у жалобі: додому «на щиті» повертається 35-річний Дмитро Ткачук, який загинув у боротьбі за нашу свободу 24 квітня в населеному пункті Терни Донецької області.

Молодий світлий, життєрадісний хлопець, чоловік, син, брат, батько 7-літньої донечки Іванки, залізничник, столяр, майстер із золотими руками і сповненим добра серцем… Йому б ще жити і жити! Клята війна обірвала життя хороброго воїна, який з 18 лютого минулого року мужньо стояв за захисті держави в лавах 3 відділення кулеметного взводу 411 окремого стрілецького батальйону.

На сторінці Дмитра Ткачука в Фейсбук останній допис разом із фото донечки та словами вітань з Днем ЗСУ:

Дмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за УкраїнуДмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за Україну

  • «Борониш, татусю, ти рідну країну! І кожну матусю, і кожну дитину,
  • Ти всіх від біди захищаєш завзято, Тобою я дуже пишаюся, тату!
  • Я тобі зичу не знати втоми, Живим і здоровим вертайся додому,
  • Щоб жити без зла, без війни, без руїни... Вітаю із Днем Збройних Сил України!».

Не можливо підібрати слова співчуття, щоб заспокоїти серце матері і батька, висушити сльози на обличчі дружини і донечки… Це велика втрата для всієї родини, ліцею №4, Вищого професійного училища, для нашої Жмеринки та всієї України! За незалежність держави гине кращий цвіт нації!

  • «Наші діти – такої породи: не ховаються поза кутки,
  • не чекають собі нагороди, як на плечі беруть рюкзаки.
  • На скажених сталевих вітриськах від чужинської злої орди
  • захищають далеких і близьких, власні сім’ї і інші роди.
  • Нечисленні – стоять за півсвіту, міцно стиснувши зброю в руках….

І тому вони завжди – еліта, у земних чи небесних військах!...», - саме такими рядками про свого племінника пише талановита поетеса Людмила Кретова.

Дмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за УкраїнуДмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за Україну

Дмитро Ткачук – випускник ліцею №4 та Жмеринського ВПУ за спеціальністю столяр. Закінчив Вінницький транспортний коледж, за спеціальтю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд», а вищу освіту здобув у Харківській академії заліничного транспорту. Працював в Києві на залізничному траснспорті, ремонтував вагони. Саме сталеві залізничні шляхи познайомили його із майбутньою дружиною, яка працювала провідником. Ірина родом із Рівненської області, переїхала до Жмеринки, де і побудували разом з Дмитром молоду сім’ю. Придбали квартиру, Дмитро власними руками зробив ремонт «від а до я», мав дійсно золоті руки і ніколи не відмовляв нікому у допомозі.

Дмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за УкраїнуДмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за Україну

«У Дмитра дійсно були золоті руки! Він міг зробити будь-яку річ із дерева, металу, не відмовляв у допомозі нікому. Це дійсно людина з великої букви і майстер із золотими руками!», - згадують Дмитра колеги із елеватора «Зерноолія», де до війни працював Дмитро Ткачук.

«Він спішив жити! Завжди старався все найкраще придбати і зробити для своєї сім’ї! Коли приїжджав у відпустку, то брав донечку в басейн зі словами «Я хочу, щоб вона запам’ятала тата таким, який з нею катається на велосипеді, вчить плавати…»… Просто не можемо повірити у цю страшну звістку! Це велика втрата для нас! Це була золота дитина!», - в сльозах говорить мама Тетяна Борисівна.

Дмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за УкраїнуДмитро Ткачук зі Жмеринки. Загинув за Україну

Коли донечці Іванці розповідали про загибель її тата, вона сказала, що він тепер на небі сяє яскравою зірочкою. Дівчинка щовечора біжить на балкон і виглядає зіроньку, яка миготить. Дівчинка махає у відповідь ручкою: «Татку, я тебе бачу…»… Від цього серце матері і дружини просто рветься на шматки… Скільки горя принесла у родини українців ця клята війна…

Жмеринська міська рада в особі секретаря міської ради Вадима Кожуховського висловлює щирі співчуття матері Тетяні Борисівні, батьку Петру Івановичу, дружині Ірині, донечці Іванні, сестрі Світлані, всій родині та всім, хто знав, шанував, любив і цінував Дмитра.

Зустрічаємо Героя «на щиті» в середу, 1 травня, о 10.00 за маршрутом: ТЕЦ – Воїнів світла – (Асмолова) – Київська – Визволення – Київська – (повз ВПУ і ліцей №4) – Бориса Олійника – Шевченка – Свободи – Будівельників, 5.

Прощання відбудеться у цей же день від будинку Героя: об 11.00 спільна молитва біля дому по вул. Будівельників, 5, далі з 12.00 «живий коридор» з мікрорайону «Сектор» до «Табачка», далі «живий коридор» від привокзального ринку до вул. Одеська.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися