На 89-му році життя закінчив свій земний шлях Степан Михайлович Литвин – видатний український поет, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України.

Народився 10 червня 1931 року в селі Головчинці (нині с.Кармалюкове) Жмеринського районуна Вінниччині. Закінчив семирічну трудову школу, Чернятинський плодово-ягідний технікум, Бердянський технікум виноградарства та виноробства, здобув середню освіту у Бердянській вечірній школі робітничої молоді.

Навчався в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. Друкував свої поезії в періодичнійпресі, літературних журналах. Вчителював на Донбасі, викладав українську мову та літературу в середній школі №79 міста Донецька. Працював у редакціях кримських обласних газет. Був редактором у літературному журналі «Зміна» («Ранок»),«Дніпро». Завідував редакцією поезії у видавництві «Радянський письменник», працював завідувачем відділу поезії в письменницькій газеті «Літературна Україна».

Він автор чотирнадцяти поетичних збірок і трьох книг  вибраного.Головнітеми йоговіршів: героїчне минуле українськогонароду, краса подільськогокраю, спадкоємність поколінь, долі   людейрідного села.Чимало йогопоезійперекладенірізнимимовами. Окремі входять до шкільних підручників української літератури.

Степан Михайлович довгий час працював у галузі поетичного перекладу: твори майже 500 зарубіжних авторів перекладено на інші мови. Співпрацював з відомими композиторами. Вінавтор понад 20-ти пісенних текстів, які звучатьу виконанні народнихартистів України.

За плідну працю Степан Литвин нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР,Подякою Київського міського голови, відзначенийбагатьма грамотами і дипломами. Вінлауреат Всеукраїнської літературної премії ім.Володимира Сосюри та обласної літературної премії ім.ВолодимираЗабаштанського. У 2017 році видано монографію про творчий шлях письменника-земляка «Поет Кармалюкового краю». Таким залишився назавжди у нашій пам’яті цей чоловік – жив скромно, але віддано, дарував людям радість.

2 липня 2019 року Степан Михайлович Литвин відійшов у вічність. Відспівування відбулося у церкві на Байковому цвинтарі. Похований на Сопському цвинтарі в Києві.

Володимир Горлей від імені Національної спілки письменників України висловлює глибоке співчуття рідним та близьким покійного. Вічна пам’ять і Царство небесне Людині з великої літери.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися