До свого 37-го дня народження солдат 3-ї окремої танкової бригади Микола Накітняк не дожив усього 8 днів. Кохана дружина Олена та єдина донечка Даринка готували подарунки та з нетерпінням очікували на зустріч, яка мала відбутися вже 15 жовтня. Втім, 5 жовтня внаслідок ворожого авіаційного удару захисник загинув в районі н.п. Першотравневе Ізюмського району Харківської області. Замість святкувань родина та уся Жмеринка зустрінуть Героя «на щиті» у п'ятницю, 11 жовтня.
Микола – випускник Жмеринського ВПУ. Здобув професію залізничника й працював за фахом. У 2009 році поєднав свою долю з коханою Оленою, за рік у подружжя народилася донечка Даринка.
«Він був найкращим татом у світі. Робив усе, аби його донечка почувалася справжньою принцесою. Він з нею гуляв, ходив на батьківські збори, брав активну участь у її шкільному житті. Під час однієї з останніх розмов ми обговорювали, куди Даринка вступатиме після 9-го класу. Нині світ зупинився і для мене, і для 14-річної доньки, яка не може оговтатися від страшної звістки», - крізь сльози розповідає дружина Олена.
Військовий шлях Миколи Накітняка розпочався задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014 році чоловік був мобілізований у зону АТО, де понад рік стримував окупантів на Донбасі. Там отримав медаль за оборону Савур-Могили.
Демобілізувавшись, Микола продовжив жити цивільним життям, у якому було багато щасливих моментів. Дружина Олена розповідає, що більш життєрадісної людини у своєму житті не зустрічала.
«Він завжди усе сприймав з позитивом, багато жартував, був справжньою душею компанії. З ним було легко, цікаво, весело. Навіть перебуваючи там, у пеклі, він ніколи не скаржився і завжди віджартовувався», - каже Олена.
Щасливе цивільне життя для Миколи та його родини закінчилося у березні 2022 року. Маючи досвід АТО, чоловік одним із перших отримав бойову повістку й не вагаючись, вирушив захищати Україну.
Чоловік полюбляв техніку. За руки, які повсякчас були у мазуті, побратими дали Миколі позивний «БАБАЙ»
Понад 2 роки разом із побратимами 3-ї окремої танкової бригади воїн боронив різні населені пункти Харківщини. Останній рік рятував побратимів у ролі парамедика.
«Він намагався оберігати усіх від реальної ситуації на фронті. Ніколи не розповідав про втрату побратимів. Втім, завжди казав, щоб я в жодному разі туди не йшов», - ділиться спогадами брат-близнюк Миколи, Віктор.
За понад 2 роки служби Микола Накітняк не отримав жодного серйозного поранення чи контузії. Зберіг оптимізм та віру в Перемогу Україну! Втім, цього разу Янгол-охоронець десь забарився... Напевне, занадто багато тих, кому потрібна його допомога…
Жмеринська міська рада в особі секретаря міської ради Вадима Кожуховського висловлює щирі співчуття матері Ніні Миколаївні, дружині Олені, донечці Дарині, брату Віктору та всім, хто знав, любив та цінував Героя.
Жодні слова не загоять ран на серцях рідних і не висушать сльози. Сил родині пережити важку втрату, а нам всім мудрості і єдності у підтримці нашим захисникам.
Зустрічаємо Героя «на щиті» у п’ятницю, 11 жовтня:
10:00 ТЕЦ – вул. Захисників Азовсталі (Комарова), 20.
Об 11:00 у дворі будинку відбудеться заупокійна молитва;
Приблизно о 12:00 «живий коридор» від вул.Захисників Азовсталі, 20 через Воїнів світла (Асмолова), Київська. В центрі поруч з Вищим професійним училищем о 12.20. Через Бориса Олійника, Одеська до Алеї Героїв на центральному кладовищі.
