До війни він їздив на різних автомобілях, тракторі, комбайні, а нині на передовій водить пікап і танк. Борис Михайлович Купченко із позивним «Чечен» розповідає, що фронт не питає, ким ти був до війни, а змушує брати до рук зброю і робити все можливе і неможливе заради того, щоб ворог не прийшов до рідної домівки.
Серед побратимів 22 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України Борис Михайлович називає професії: сільські трактористи, фермери, будівельники, шофери, агрономи...
«Фронт не питає, ким ти був до війни, тут треба брати зброю до рук і йти вперед. Я люблю справедливість і тому завжди кажу хлопцям: як не будемо один одному допомагати, то кіна не буде…», - акцентує військовий.
Борис Купченко вже майже рік на передовій, нещодавно пройшов лікування після поранення в Курській області і знову повернувся на лінію фронту. За спеціальністю чоловік газоелектрозварювальник, телерадіомеханік та водій автомобіля.
«Життя навчило робити все! Був і на заробітках, і навчився ремонтувати автомобілі, з дитинства люблю залізо в руках крутити, і воно мені піддавалось. Останні 5 років до війни працював в компанії «МХП» водієм, возив добрива і речовини для обприскування полів від шкідників, а тепер от виганяємо шкідників-окупантів зі зброєю в руках», - розповідає Борис Михайлович.
На запитання, де шукають сили щодня йти у бій, військовий твердо відповідає: «Почуття гумору, кава, рок-музика і підтримка побратимів. Мені пощастило з командирами і побратимами. Командири класні: один розвідник, інший штурмовик. Француз і Скіф. Не боялись ніколи брати на себе відповідальність, аби зберегти життя хлопців. І побратими в мене найкращі, завжди готові прийти на допомогу у складну хвилину. Кум, Михайсь, Єля, Барон з Миколаєва та інші. Побратимство на війні це найважливіше річ!».
Доки ми спілкувались у нашій студії із захисником, мали змогу випити горнятко кави. Чоловік розповів, що кава на фронті – це свята справа!
«Кава – це святе, якщо хороші побратими, то можна каву пити і під час бою. У мене вже були такі випадки. Один відстрілюється, інший заряджає і, як є хвилинка, варить каву! Він перезарядив і питає, що робити, а йому відповідаю: Каву вари! На вогні вона має особливий смак», - з усмішкою згадує моменти побратимства.
Чоловік каже, що під час лікування і реабілітації зустрівся з колегами, які підтримують і допомагають увесь час.
«Компанія «МХП» та мої колеги підтримують з перших днів на фронті, придбали зимову форму, каску, особистий пристрій, що допомагає визначати ворожі дрони, зібрали кошти, коли дізнались про моє поранення. Увесь цей час, доки я на війні, за мною зберігається робоче місце та виплачується зарплатня. А нещодавно компанія оплатила відпочинок дружини і донечки в санаторії. Я дякую моїм колегам за підтримку, це дуже допомагає і додає сил!», - акцентує Борис Купченко.
Борис Купченко розповідає, що на фронті катастрофічно не вистачає людей і дронів.
«Я водій, але якщо треба йти в оборону, то я беру зброю до рук і виконую бойові завдання, прикриваю хлопців на позиціях. Зараз велика нехватка людей. Тут якщо впертись і казати: не піду, то не знати, чи залишимось живими. Має бути завжди взаємопідтримка».
На запитання, чим планує займатись після війни, чоловік відповідає: «Треба спочатку навести лад в країні. А потім повернусь на роботу, мене дуже там чекають. Наші агрономи і інженери часто пишуть, що не вистачає моїх рук в роботі. А також хотів би відпочити разом зі своєю сім’єю. Сумую за дружиною і донечками. Старша Анастасія, розумниця, закінчила школу з золотою медаллю, з відзнакою Вінницький медичний університет за спеціальністю анестезіолог, але працює за спеціальністю в Польщі. На жаль, в рідній державі не мала змоги влаштуватись на роботу. Менша Софійка навчається в школі, в 5 класі».
У розмові військовий зізнається, що, окрім кави та рок-музики, дуже любить котів. Не даремно, врятував голодного кота, якого залишили самого господарі на передовій. Тепер Васька вірний друг 22 бригади, і навіть має своє місце в бліндажі поруч із Борисом.
Дякуємо нашим незламним Воїнам за стійкість, за відвагу і бажання щодня боротись із підступним ворогом заради нашого майбутнього і нашої свободи!
Доземний уклін вам, мужні Захисники!
