Катерина – корінна кримчанка, яка змушена була залишити рідний Миколаїв через постійні обстріли російських окупантів. Жінці довелось покинути улюблену роботу, будинок і розпочинати життя «з нуля» разом із двома синочками в чужому місті. І вона змогла знайти в собі сили не лише на розвиток власної справи, а й на здобуття другої вищої освіти.
До війни Катерина вирощувала в Миколаєві помідори та огірки в теплицях, а коли переїхала на Жмеринщину, продовжила свою справу, і тепер не просто вирощує домашні томати, а й виготовляє сушені і в’ялені томати з прованськими травами, пастилу з яблук та ягід, фруктові чіпси.
Жінка за освітою технолог харчової промисловості, тому добре знає всі етапи виготовлення продукції – від вирощування до пакування.
Катерина використовує лише натуральні інгредієнти, не додає цукру, барвників і консервантів. Її продукція вже має своїх постійних поціновувачів у Жмеринській і Северинівській громадах, і тому жінка прагне співпраці з місцевими підприємцями, щоб розвивати власну справу.
Окрім виготовлення продукції, жінка активно навчається — здобуває другу вищу освіту за спеціальністю «психологія». Також закінчила курси з масажу. Катерина постійно поглиблює свої знання і, можливо, з часом створить повноцінне виробництво.
«Я завжди хотіла, щоб мої діти вживали натуральну продукцію, їли овочі і фрукти. Тому пастила з фруктів та фруктові чіпси можуть стати чудовими замінниками цукерок», – ділиться Катерина.
Після переїзду з Миколаєва довелось працювати в наймі, але згодом її наполегливість дозволила викупити невелику земельну ділянку, на якій жінка вирощує томати і фруктові дерева.
Катерина самостійно розробляє рецепти та експериментує зі смаками. Все робить вручну: миє, чистить, нарізає, сушить у дегідраторі.
А ще — красиво пакує, бо вважає, що здорова їжа має бути не лише корисною, а й привабливою.
Тел. для замовлень 095-194-08-68
До речі, усі фрукти і овочі вручну обробляються перед початком сушіння: миються, очищаються від шкірок, хвостиків в насінин, щоб ви вживали лише найсмачніше і найкорисніше.
Попри всі труднощі, Катерина не втрачає віри в себе і в Україну.
Її приклад — це доказ того, що навіть після втрати всього можна знайти сили жити, працювати, створювати.
