16 жовтня в Україні відзначають День анестезіолога. Про роботу відділення анестезіології та інтенсивної терапії Жмеринської центральної районної лікарні ми поспілкувалися із його завідувачкою, лікарем-анестезіологом Іриною Клокоцькою.
До редакції часто надходять прохання подякувати за врятовані життя лікарям. Та найчастіше слова вдячності адресовані саме лікарям-анестезіологам – фахівцям, які першими зустрічають пацієнта перед операцією й останніми залишають операційну, переконавшись, що усе минуло добре. Їхня робота - це щоденна відповідальність за людське життя, точність, спокій і велика віра в команду.
– Пані Ірино, скільки нині лікарів-анестезіологів працює у Жмеринській Центральній районній лікарні?
– У нашій лікарні працює сім лікарів-анестезіологів, один із них - дитячий анестезіолог. Це згуртований колектив, який щодня забезпечує безпеку пацієнтів під час операцій, процедур, у реанімації.
– Як змінилася робота анестезіолога за останні роки?
– Медицина зараз розвивається дуже стрімко. З’являються нові препарати, сучасне обладнання, новітні методики - усе це значно підвищує ефективність лікування і дає більше шансів врятувати людину. У нашому відділенні ми маємо все необхідне, щоб забезпечити якісну роботу та комфорт пацієнтів.
– Що найскладніше у вашій професії, а що, навпаки, надихає?
– Найскладніше - це приймати рішення за лічені секунди, швидко мислити й діяти, коли на кону - людське життя. Але натхнення дає результат і командна співпраця. Коли бачиш, що пацієнт одужує, що все минуло успішно - це і є найбільша винагорода.
– Якими якостями має володіти лікар, який щодня відповідає за життя людей?
– Перш за все, це має бути людина з сильним характером і внутрішньою стійкістю. Потрібно бути людиною, здатною швидко приймати рішення і розуміти свою відповідальність. Але не менш важливо - відчувати людину, бути емпатичним, навіть трохи психологом. Часто доводиться заспокоювати пацієнта або його рідних, переконати, що все буде добре, що лікарі зроблять усе можливе.
– Як вдається відновлювати сили після важких чергувань?
– Насамперед допомагає дружня команда. Ми постійно на зв’язку, навіть поза роботою. Підтримка колег, розуміння й згуртованість - це те, що допомагає не вигоріти і знову повертатися з бажанням працювати.
– Що б ви порадили молодим фахівцям, які лише починають свій шлях у медицині?
– Насамперед добре подумати, чи готові вони до такої професії, адже це гіпервідповідальність. А якщо вирішили - тоді працювати на всі сто, бути відданими своїй справі, не шукати легких шляхів. Тільки щира самовіддача робить справжнього лікаря.
– І наостанок, ваші побажання колегам у професійне свято.
– Я хочу щиро подякувати своїм колегам за щоденну надважку працю, за взаємопідтримку й відданість своїй справі. Побажати всім міцного здоров’я, щастя, натхнення й перемог - у роботі й у житті. Нехай кожен день приносить задоволення від зробленого і вдячність людей, яким ми допомагаємо.
Щиро вітаємо усіх лікарів-анестезіологів й бажаємо, щоб їхня праця була гідно оцінена, а кожен день приносив радість від врятованих життів!
