Справжня магія зимових свят оселилась у міському історичному музеї Жмеринки. Саме тут, 6 грудня, відбулося відкриття ювілейної, вже двадцятої, виставки талановитої художниці Наталі Вусик. Її роботи – це тепла подорож у світ зимових пейзажів, знайомих і близьких серцю: затишні куточки Жмеринки та Одеси, засніжені лісові стежки, силуети рідного вокзалу, сховані у білосніжному мареві. Особливої атмосфери додають і філігранні ялинкові прикраси ручної роботи.
Привітати художницю з новою експозицією прийшли друзі, колеги, рідні, а також наймолодші митці міста – учні Наталі Вусик, які з гордістю називають її своїм першим наставником у світі мистецтва.
Відкриття виставки цього року відбулося у незвичному форматі: всі присутні стали учасниками творчої майстерні. Просто на очах гостей, за лічену годину, на білосніжному полотні народився неймовірний зимовий краєвид зі зоряним небом у синьо-жовтій акварельній палітрі. Під мелодію фортепіано в залі панувала особлива – тиха, світла й дуже українська – зимова магія.
«Ми всі хочемо вірити у дива, і найбільше загадуємо бажання саме у зимові свята. Нехай естетика зимових пейзажів надихає кожного відвідувача музею та дарує гарний настрій і позитивні емоції», – зазначила директорка музею Ганна Шеремета.
Науковий співробітник музею Світлана Мартинчик нагадала, що нещодавно тут презентували першу виставку донечки художниці – Ульянки Самойлюк, яка продовжує мамину творчу стежину.
Цього дня дівчинка подарувала гостям ще один подарунок – ніжну гру на фортепіано разом зі своєю викладачкою Світланою Мартиненко, наповнивши залу святковим настроєм. Також чарівні зимові мелодії прозвучали у виконанні Любові Варжельської.
Сама ж Наталя Вусик розповіла, що в експозиції представлені олійні та акварельні роботи, пастель, вироби з епокситної смоли та святковий декор для інтер’єру. Усі картини написані з натури. Одна із них – зимовий пейзаж вулиці Одеської – створювалася у 21-градусний мороз.
Серед експонатів є і особлива для авторки робота – унікальна картина «Калина». Її сюжет пов’язаний із родинною історією: прапрадід отримав землю, де саме й росла та калина. «Я зберегла цю пам’ять у фарбах», – розповіла пані Наталя. У виставці також представлено засніжений жмеринський вокзал, костел, одеські вулички та лісові мотиви.
Кожен відвідувач знайде на виставці щось своє – щось рідне, затишне, таке, що зачаровує й повертає відчуття свята. У час, коли країна живе у стані війни, такі миті краси допомагають бодай на хвилину відволіктись, зігрівають душу й нагадують: зимові дива існують, і ми творимо їх разом.
Більше фото – у нас в Фейсбук
