14 грудня до Жмеринки «на щиті» повертається Антон Старосєк – мужній захисник, татко і коханий чоловік. Антон родом з Донецька, однак 10 років тому доля випадково привела його до Жмеринки – у ЦРЛ, де лікувався дідусь. Саме там він зустрів своє кохання – медсестру Інну Борецьку.
Після першої кави він уже знав – це його людина, світла, щира, сонцесяйна. І в 2014 році він без вагань переїхав до Жмеринки. Тут вони створили сім’ю, придбали будинок і раділи появі донечки Варвари. Жили просто, але дуже щасливо: з підтримкою, з теплом, з вірою одне в одного.
Коли Антону прийшла повістка, він сказав коротко і твердо: «Я не збираюсь переховуватись. За моїми плечима – моя сім’я».
10 червня 2024 року він став до лав 154-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Пройшов підготовку, навчання. А з вересня – бойові завдання на Покровському напрямку.
24 вересня 2024 року Інна отримала повідомлення: Антон зник безвісти в н.п. Гірник Донецької області. У той вечір вона тримала папірець у руках, а світ навколо ніби завис.
Упродовж майже року вона чекала. Щодня. У кожному повідомленні – надія. У кожній тиші – страх.
Щовечора, коли Варя засинала, Інна відкривала старі переписки – його голосові, смішні жарти, короткі «добраніч, моя». Донечка була її якорем. Її причиною вставати, готувати сніданок, працювати, жити. Але біль був поруч – мовчазний, важкий. Через пережите Інна змушена була залишити роботу в ЦРЛ, де віддала майже 20 років життя, допомагаючи іншим.
І рівно через рік і три місяці після зникнення прийшло остаточне підтвердження ДНК-експертизи – Антон повертається додому. Але не так, якого вони чекали, а «на щиті».
У неділю, 14 грудня об 11:00, Жмеринка зустріне Антона Старосєка «на щиті». У цей день у Жмеринській громаді День жалоби
Маршрут живого коридору: з 11.00 ТЕЦ, вул. Воїнів Світла, Київська, Брезденюка, Центральна, Б. Хмельницького, Одеська, 39 (прощання в будинку Героя з 11.30 до 11.45)
З 11.45 живий коридор через вул. Литвиненка, Соборна, Брезденюка – Собор Олександра Невського УПЦ.
З 12.00 – служба в храмі Олександра Невського УПЦ.
З 12.45 – живий коридор через проспект Бориса Олійника – вул. Одеська – Алея Героїв на клащовищі.
Висловлюємо співчуття матері загиблого Ганні Степанівні, батьку Олександру Дмитровичу, дружині Інні, донечці Варі та всім, хто знав, поважав і цінував Антона.
Вічна і світла пам’ять Герою, який віддав своє життя у боротьбі за Україну!
