24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, у свій 28-й день народження обірвалося молоде життя Сергія Дремуха – випускника ліцею №2, сина, брата, онука, жмеринчанина, українця.
27 лютого родина отримала сповіщення, яке вибило землю із-під ніг – «ваш син зник безвісти». Кілька днів розпачу та надії… Та вже 2 березня надійшла звістка, яка розбила серця назавжди: життя Сергія трагічно обірвалося в н.п. Гай Синельниківського району Дніпропетровської області.
Сергій народився та виріс у Жмеринці, навчався у Жмеринському ліцеї №2, згодом здобув фах агронома в Уманському національному університеті. Із дитинства любив землю, природу, дбайливо вирощував рослини, насадив чимало малини, знаходячи спокій у праці на рідній землі.
Він не встиг створити власну родину, не почув дитячого сміху у своєму домі.
У житті кожної матері настає день, коли вона готує коровай для щасливої долі своєї дитини… Та Світлані Петрівні судилося замовляти його для прощання – замість весільної радості.
«Він найкращий син. Добрий, чуйний, турботливий. Ніколи не відмовить у допомозі, підтримає», – крізь сльози згадує мама захисника Світлана Петрівна.
Справжньою опорою та близьким другом був Сергій і для молодшої сестрички Юлії. Юля розповідає, що справжньою пристрастю для брата були автомобілі - він досконало знався на техніці, лагодив машини й здійснив свою мрію, придбавши дві власні. Сьогодні ж, каже Юлія, без нього вони стали лише мовчазним металом…
Жмеринська міська рада в особі секретаря міської ради Вадима Кожуховського висловлює щирі співчуття матері Світлані Петрівні, батькові Олександру Миколайовичу, сестрі Юлії Олександрівні, бабусі Світлані Федорівні та усім, хто знав, поважав та любив Героя.
Про дату та час поховання повідомимо згодом.
