Йому було лише 25. Батько трьох дітей, чоловік, який міг залишитися у безпеці за кордоном, але свідомо повернувся в Україну, бо вірив: боронити свою землю – його обов’язок. «Хто, як не я?» – говорив він рідним, приймаючи рішення знову стати до лав захисників.
Жмеринська громада з глибоким болем зустрічає «на щиті» старшого солдата 117-ї ОВМБр сухопутних військ ЗСУ Станіслава Короля, який з 22 листопада 2024 року вважався безвісти зниклим. Наразі родина отримала підтвердження ДНК-експертизи про його загибель під час виконання бойового завдання.

Народився та виріс Станіслав у селі Новозлатопіль Запорізької області. За освітою газозварювальник. У рідному селі познайомився із майбутньою дружиною Вікторією, з якою створив міцну родину, вперше ставши татусем у 16 років.

Напередодні повномасштабного вторгнення завершив строкову військову службу, а 1 березня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та став на захист держави у складі 6-ї окремої механізованої бригади.

У жовтні 2022 року отримав відстрочку як батько трьох дітей, й повернувся до родини, яка на той момент була змушена залишити рідну домівку через окупацію селища й виїхала спочатку до Жмеринки, а згодом до с. Олексіївка.
З часом сім’я виїхала закордон, намагаючись убезпечити дітей від війни. Та навіть на чужині Станіслав залишався серцем в Україні - поруч із побратимами, думками на передовій і з непереборним бажанням боронити рідну землю та помститися за загиблих друзів і рідних.

У травні 2024 року, попри вмовляння дружини, чоловік наполіг на повернення родини в Україну. І майже одразу після повернення приєднався до 117-ї ОВМБр сухопутних військ ЗСУ.
Уже в листопаді під час виконання бойового завдання воїн зник безвісти. Родина жила між болем і надією, однак згодом найстрашніші побоювання підтвердилися.
Станіслав назавжди залишиться люблячим татом, вірним чоловіком та справжнім Героєм для своєї дружини Вікторії, 10-річної Анастасії, 6-річного Микити та 4-річного Романа та усіх нас...
Жмеринська міська рада висловлює щирі співчуття матері Вірі Анатоліївні, дружині Вікторії, доньці Анастасії, синам Микиті та Роману, сестрам Анні, Вікторії, Діані, брату Андрію та усім, хто знав, поважав та любив Героя.
Про дату й час зустрічі Героя «на щиті» повідомимо згодом.