Жмеринська громада знову втратила свого захисника… На Харківщині, виконуючи бойове завдання, 2 квітня загинув наш земляк із Браїлова – Павло Луцков, старший лейтенант 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, начальник зв’язку і кібербезпеки з позивним «Мускат».
Людина честі, мужності й великого серця, яка все життя залишалася вірною обраному шляху – захищати рідну державу. Павло пройшов АТО, за вірну службу мав чимало нагород, як і травм від війни. З початку повномасштабного вторгнення не звертав увагу на проблеми зі здоров’ям, а знову взяв до рук зброю і повернувся на службу.
Зустріч Героя відбудеться в суботу, 11 квітня, в селищі Браїлів. У цей день у громаді оголошено Днем жалоби.
Павло Михайлович Луцков
Народився Павло Михайлович Луцков 5 грудня 1970 року. Після навчання у Браїлівському ліцеї імені Забаштанського доля привела його на Тернопільщину, у Скалу-Подільську, де він завершив шкільну освіту. Вихований у родині військового, він добре розумів ціну служби та відповідальності. Саме тому обрав професію офіцера і закінчив вище технічне авіаційне училище.
Понад 20 років він працював електромеханіком на залізниці, трудився на цукровому заводі, згодом – у дорожній галузі на Автостраді. Але коли у 2014 році ворог прийшов на українську землю, Павло без вагань став до лав захисників. Пройшов АТО, чесно і віддано служив, за що був відзначений нагородами. Війна залишила йому не лише відзнаки, а й рани, однак це не зупинило його.
З початком повномасштабного вторгнення Павло Луцков уже на другий день добровільно повернувся до війська. Не зважав на проблеми зі здоров’ям, бо знав: Україна потребує його. Старший лейтенант 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, начальник зв’язку і кібербезпеки, він завжди був поруч зі своїми побратимами плече в плече, до останнього.
2 квітня 2026 року в населеному пункті Рубіжне Вовчанської громади на Харківщині його життя обірвалося. Він загинув, виконуючи бойове завдання, залишившись вірним присязі до кінця.
Щирі співчуття матері Галині Броніславівні, вітчиму Валерію Вікторовичу, дружині Тетяні, дітям Максиму і Вікторії та всім, хто знав, цінував і поважав Героя.
У суботу, 11 квітня, Браїлів зустрічатиме свого Героя на щиті. Цього дня в громаді оголошено День жалоби. Живим коридором проведуть Павла в останню дорогу – від Гніваня о 10.30 через центр Браїлова до храму Андрія Першозваного, а далі – до Алеї Слави Героїв, де він знайде свій вічний спочинок.
Важко підібрати слова, бо кожна така втрата – це рана, що не гоїться. Пам’ять про Павла Луцкова житиме у серцях рідних, друзів, побратимів, у кожному з нас.
Вічна пам’ять Герою. Сили рідним пережити непоправну втрату. Нам усім мудрості та єдності, щоб зберегти Україну, за яку він віддав життя.
