У центрі Жмеринки, поруч із Будинком науки і техніки, з’явилося особливе Дерево надії – символ незламної віри у повернення українських захисників, які перебувають у російському полоні або вважаються безвісти зниклими під час війни.
Ініціаторами створення інсталяції стали родини військовослужбовців. На гілках липи вони зав’язали синьо-чорні стрічки – як знак очікування, болю та надії на зустріч із найріднішими людьми.
«Між небом і землею живе надія, і це дерево уособлює нашу віру і незгасаючу пам’ять», – говорять дружини та матері воїнів.
Поруч із Деревом надії встановили новий банер із портретами 55 жителів громади, чиї рідні отримали офіційне сповіщення про статус «безвісти зниклий за особливих обставин». Наймолодшому із захисників лише 25 років. Під кожним фото вказано дату та місце, де було втрачено зв’язок із воїном.
Для багатьох родин надія залишається єдиною силою, що допомагає жити й чекати. Нещодавно вся Жмеринська громада раділа поверненню з російського полону жмеринчанина Олександра Лисакова, який із 13 січня 2025 року вважався безвісти зниклим. Його повернення стало доказом того, що дива трапляються, а очікування може завершитися щасливою зустріччю.
Водночас на Алеї з’являються й трагічні позначки «Повернувся на щиті», які нагадують про високу ціну боротьби за свободу та незалежність України.
Дерево надії покликане нагадувати кожному про тих, хто досі не повернувся додому, та про родини, які щодня живуть між вірою і невідомістю. Саме тому жмеринчан закликають підтримувати захисників, шанувати пам’ять полеглих Героїв і не залишатися байдужими до долі військовополонених та безвісти зниклих.
Нагадаємо, акції на підтримку полонених і безвісти зниклих воїнів проходять у Жмеринці щонеділі о 11:00 на площі поруч із Будинком науки і техніки.
