5 жовтня у селищі Браїлів Жмеринської громади традиційно відбулася «Браїлівська осінь Володимира Забаштанського» – щорічне свято, присвячене пам’яті видатного поета-земляка, лауреата Національної премії України ім.Тараса Шевченка, кавалера ордена «За мужність» та інших високих державних відзнак – Володимира Забаштанського. Цьогоріч воно об’єднало шанувальників його творчості з нагоди 86-ї річниці від дня народження митця.
Творчий вечір розпочали із пісні-молитви на слова Володимира Забаштанського у виконанні літературно-музичного гурту «Берегиня» під керівництвом Ніни Матвійчук.
Благословив захід на добру справу вшанування пам’яті поета священник ПЦУ храму Святого Андрія Первозванного Леонід Доценко.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Володимира Забаштанського та усіх, чиє життя залишилося в історії України.
Слова вдячності за збереження пам’яті про талановитого митця та його творчу спадщину цього дня звучали від начальниці Жмеринської районної військової адміністрації, депутата обласної ради Інни Цимбал, заступника голови районної ради Віктора Мурашка, заступниці міського голови Ольги Боровської, в.о.голови Вінницької обласної організації НСПУ Андрія Стєбелєва та інших почесних гостей.
Надія Слободенюк – берегиня творчої спадщини Забаштанського
Цього дня подяку Жмеринської районної військової адміністрації Інна Цимбал вручила директорці КЗ «Літературний музей імені В.О. Забаштанського Жмеринської міської ради» Надії Слободенюк – за збереження пам’яті про талановитого митця, його творчої спадщини та популяризацію його імені серед молодого покоління.
З вітальним словом звернулася заступниця Жмеринського міського голови Ольга Боровська. Вона наголосила, що Браїлів – важлива частина Жмеринської громади, яка має свої таланти, традиції та багату культурну спадщину, що й надалі примножується завдяки таким заходам.
За плідну співпрацю, високий професіоналізм та вагомий внесок у збереження й популяризацію культурно-мистецької спадщини Поділля Надія Слободенюк отримала й від Вінницького обласного краєзнавчого музею.
У свою чергу Надія Слободенюк вручила подяки Жмеринського районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка керівнику Жмеринського регіонального літературно-мистецького об’єднання «Калинове гроно» імені Михайла Солоненка Володимиру Горлею та директорці Браїлівського будинку творчості та юнацтва за працю Аллі Лановій.
Премія, яка продовжує звучати
Важливою частиною «Браїлівської осені» стало вручення обласної літературно-мистецької премії імені Володимира Забаштанського. Цьогоріч лауреатів премії представив та привітав керівник Жмеринського літературно-мистецького об’єднання «Калинове гроно» імені Михайла Солоненка Володимир Горлей.
Лауреатами премії за 2026 рік стали: Олена Вітенко (м.Вінниця) - за книгу поезій «Дерева великі»,
Марія Воробей (м. Київ) - за книгу «Сила землі моєї»,
Ірина Зелененька (м.Вінниця) - за книгу «Васильки»
Наталія Ткаченко (м. Вінниця) - за книгу «Золота піктограма».
Окремо лауреатом премії став Валерій Резидент – активний громадський діяч, меценат, один із ініціаторів відкриття літературного музею Володимира Забаштанського та встановлення пам’ятника поету у Браїлові, а також спонсор видання серії книг про письменника.
Кожен із лауреатів мав можливість сказати кілька слів про Володимира Забаштанського. Для когось він був особистим знайомим, для когось - великим поетом, творчість якого залишається актуальною і сьогодні.
Свою вдячність усім, хто зберігає пам’ять про Володимира Забаштанського та його творчу спадщину, а також передає цю пам’ять молодому поколінню, висловив начальник управління культури і туризму Жмеринської міської ради Володимир Дудік.
Особливо теплою частиною свята стало нагородження дітей та молоді, які по-своєму відкривають для себе творчість знаменитого земляка.
Переможницею конкурсу творчих робіт «Браїлів очима Забаштанського» стала Катерина Жаглюк.
Відзначили й учасників конкурсу читців творів за творчістю Володимира Забаштанського: Аліну Марчінську, Тимофія Олійника, Єлізавету Пєтуховську, Максима Поворознюка, Алісу Полупан, Марію Салій, Каріну Чубарко, Наталію Чубарко та Юлію Яворську.
Випробуванням долі Володимир Забаштанський втратив зір та обидві руки, але не втратив головного – сили духу, любові до України та здатності дарувати світові своє слово.
І сьогодні це слово продовжує звучати – у книгах, у музеї Браїлова, у творчості сучасних письменників, у дитячих роботах і в пам’яті людей.
Саме тому щороку приходить Браїлівська осінь. Щоб нагадати: справжнє слово не старіє. А людина, яка залишила після себе таке слово, продовжує жити.
