29-го січня у Жмеринці відбулась зустріч представників Жмеринської міської ветеранської організації та клубу «Надвечір’я» із Ольгою Твердохлібовою, військовою розвідницею, спортсменкою та просто яскравою особистістю.
Розпочали захід із народної хорової композиції, під камерний акомпанемент у виконанні представників клубу «Надвечір’я».
Почесно та з оплесками жмеринські ветерани зустріли свою вінницьку колегу Ольгу Твердохлібову, кавалера 5-ти орденів, у тому числі ордену Княгині Ольги.
За словами організатора заходу голови ветеранської організації та керівника клубу Ганни Доди: «Знаючи, що у 2020-му році виповнюється 75 років від Дня перемоги в Великій Вітчизняній війні, наша гостя буде зайнята, тому ми одні з перших в області запросили Ольгу Іванівну до нашого міста».
Ольга Твердолібова у минулому розвідниця, про ті часи розповідає весело, хоча в голосі і чуються нотки горічі: «Я закінчила 10 класів у 41-му році, випуск був 21-го червня, а раненько почалась війна. Ми всім класом прийшли до воєнкомату, хлопців забрали, а нас ні».
У розвідниці Ольга потрапила випадково: «Моя тітка жила в Ленінграді та запросила мене до себе. Я поїхала, а тут починається блокада Ленінграда. Тітка евакуюється, дядько на фронт і я в чужому місті одна. Йду по вулиці та читаю об’яву, що Ленінградське вище військове училище зв’язку набирає дівчат».
Війну жінка характеризує так: «Німці кричать – «блітз кріг», блискавична війна, наші кричать – через тиждень війну ми закінчимо».
Пані Твердохлібова розповіла про жахи від втрат на війні, та про роботу розвідки. Звичайно, деякі події вона згадує у комічному ключі, так перше її завдання було у Польщі, де вона повинна була зустрітися із розвідником у тилу ворога: «В Кракові мені потрібно було зустрітися з підпіллям, ми їм привезли батареї до радіостанції. Мені прив’язали бантик, один рожевий, один блакитний. А він повинен підійти, тримаючи журнал так, щоб я бачила напис», - посміхається та каже: «І от я ходила по тому Кракові, а ніхто до мене не підходить. Я вже навіть ті косички вперед виставляю, а ніхто не підходить. Сідаю, і поруч сідає німець. Я йому тикаю ці косички, а він на мене так дивиться, напевне подумав, яка я дитина нещасна, що в мене навіть однакових бантиків немає. Дістає галет, розламав та каже: «Кіндер ессен, ессен», тобто «дитино їш». Думаю, ну «фріц», я вже була лейтенантом, а він «кіндер, ессен»».
Про себе жінка каже: «Я така вредна», – описуючи власну вдачу. Ольга Іванівна пишається власним почуттям гумору, адже воно допомагало їй у різних життєвих ситуаціях. Знаючи напам’ять 500 анекдотів, пані Ольга вдачно веселила усіх присутніх.
Розповіла вона й про різні життєві курйози, що траплялися у її житті. І про участь у передачі «Розсміши коміка», та зустріч, з тоді ще ведучим шоу, а нині гарантом держави Володимиром Зеленським, й про піджартовування над печально-відомим Віктором Януковичем.
Присутні учасники президії ветеранської організації та клубу «Надвечір’я» із дивовижним запалом слухали сумні та веселі історії з життя цієї незвичайної жінки, сміялися й аплодували.
Варто відзначити, що цього року Ольга Твердохлібова відзначила свій 96-й день народження: «Мене часто питають: як так, стільки років, а вона шастає по Європі. А я відповідаю: якщо хочете довго жити – не куріть, не курила і не пробувала шановні. Робіть зарядку, кожний ранок. В мене перший розряд по гімнастиці, то я ще два роки тому робила, місток, стійку і шпагат. Завжди треба з гумором дружити. Нікому не заздріть. І завжди з посмішкою, щоб на душі не було. Поганий настрій лишайте вдома і в похід з посмішкою».
Приклад цієї незвичної жінки яскраво демострує, що життя не закінчується на 95-ти, і все залежить лише від жаги прожити його на повну.
Більше подробиць – на сторінках «Жмеринської газети»
