10 березня у Жмеринці на площі Миру відбулися заходи з нагоди 206-ї річниці від дня народження геніального українського поета, талановитого художника і борця за волю та незалежність Тараса Шевченка.
Авторські вірші, патріотичні пісні, величний «Заповіт» не лише українською, а й польською та англійською звучали сьогодні у підніжжя пам’ятнику Великому Кобзарю.
Громада нашого міста вже традиційно, щорічно, вшановує світлу пам’ять пророка українського народу. Щирі слова про Тараса Шевченка прозвучали у виступах заступника міського голови Ольги Боровської та заступника голови районної ради Володимира Бігаса. Переможниця міськрайонного конкурсу «Кобзар та Україна» Крістіна Мельничук продекламувала присутнім вірш поета «Якби мені, мамо, намисто…».
Представники органу місцевого самоврядування, депутати міської і районної ради, громадські активісти та волонтери, а також учнівська молодь нашого міста долучилися до заходів з нагоди 206-ї річниці.
Дмитро Рубан, учень школи-гімназії, читав Шевченськівський «Заповіт» польською мовою. Вірші поета цитували учні школи №1 – Валентин Бігас, Анастасія Стахова і Савелій Бесараба, школи-ліцею – Валерія Шевчук і Софія Воропаєва, школи №3 – Крістіна Мельничук і Владислав Кобилянський, школи №4 – Анна Мацишена, В’ячеслав Маціборко і Софія Бабич, школи-гімназії – Марія Гуцалюк, Софія Гречина і Віталій Варга, школи №6 – Тетяна Панфілова, Вікторія Білан і Анна Манзюк.
Англійською мовою «Заповіт» зачитав місцевий поет з американським корінням Уолтер Орр Скотт, а також кожному декламатору «американський бандерівець» (як себе називає сам чоловік) подарував учням власну поетичну книгу, присвячену українському поету.
Своє захоплення творчістю Тараса Шевченка виказали Станіслав Невський, Василь Марчук і Вадим Смогитель. Про історію встановлення пам’ятника Великого Кобзаря у Жмеринці розповів усім присутнім громадський діяч Олексій Гамарник, а протоієрей храму Різдва пресвятої Богородиці, отець Сергій помолився за душу поета і утвердження його найбільшої мрії – вільної і заможної України.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Тараса Шевченка, який в непросту історичну добу вірою та правдою служив інтересам українського народу та віддав за неї на вівтар найдорожче – своє життя.
Квіти пам'яті лягли до підніжжя Кобзаря.
