У День міста, 2 серпня, у Жмеринці встановили нову туристичну родзинку для жмеринчан і туристів – «Розу вітрів» із напрямками світу та відстанню у кілометрах. Цього дня на відкритих локаціях біля міського історичного музею жмеринчани мали змогу послухати живу музику, дізнатися цікаві факти про Жмеринку та її видатних особистостей.

Заступник міського голови з питань культурної політики міста Володимир Дудік розповів про ідею встановлення «Розочки Ветровер» і назви міст, які помістили на стрілках напрямків.

Дерев’яну туристичну родзинку виготовили працівники Жмеринського лісового господарства, назви на вказівнику вирізьбив місцевий художник Юрій Лимар, а встановити допомогли активісти громадської організації «Молодь дій».

Цього дня жмеринчани мали змогу почути музичні твори у виконанні вихованців та викладачів фортепіанного, духового, народного та струнного відділів Жмеринської дитячої музичної школи.

Працівники музею представили для відвідувачів експозицію унікальних робіт видатного земляка Михайла Маслюка, ім’я якого занесене до Книги рекордів Гіннеса. Цього дня мікромініатюри можна було побачити не лише у мікроскопі, а й збільшені у 100 разів зображення на великому екрані.

Електродвигун у десятки разів менший за верхівку сірника, портрет дружини у сотні разів менший за макову зернинку, потяг із вагонами в сотні разів менший за розріз людської волосини. Справу видатного мікромініатюриста продовжує його онук Сергій Тєтєрін.

Паротяг, який тягне жало комара, поїзд з вагонами у порівнянні з розрізом людської волосини та макова зернинка у порівнянні з портретом дружини Михайла Маслюка

Мікромініатюри Михайла МаслюкаМікромініатюри Михайла Маслюка

Під відкритим небом місцеві художники розповідали про свої унікальні техніки, які використовують у творчості та навчають мистецтву інших.

Щосуботи в міському історичному музеї відбуваються майстер-класи з інтуїтивного живопису, які на безкоштовній основі проводить місцевий художник Петро Куцак. Митець переконаний, що талант художника живе у кожній людині, просто його потрібно допомогти розкрити.

Унікальну техніку різьблення жмеринчана Руслана Кушніра взагалі пропонували запатентувати, однак сам автор вважає, що мистецтво не можна ставити в будь-які рамки. Його картини з дерева, ніби вишиті нитками полотна.

Під час екскурсії працівники музею розповідали цікаві факти про історію рідного міста і побут жмеринчан у минулих століттях. Директор музею Ганна Шеремета поділилася цікавими фактами про перші згадки появи Жмеринки на картах і в документах. Співробітниця музею Світлана Мартинчик продемонструвала, як виглядала кімната жмеринчан, і якими речами користувалися жмеринчани у повсякденному житті.

Відчути витончений смак працівників музейної справи, дізнатися цікаві рецепти, за якими готували жмеринчани понад 100 років тому, доторкнутися до історії експонатів, які зберігають пам’ять місцевих жителів – усе це чекає на вас у міському історичному музеї.

Атмосферу передаємо у нашому відео

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися