Жмеринщина провела в останню путь Миколу Семенюка – спогади побратимів і фоторепортаж

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.01.2019 15:48
  • 0

18 січня… Ще один день, який чорною сторінкою ляже в історію нашого краю. Цього дня Жмеринщина прощалася із земляком, учасником АТО Миколою Семенюком, який 14 січня на Донбасі одержав поранення, несумісні з життям.

Зранку прощання із загиблим відбулося у Браїлові Жмеринського району, а ближче до обіду сотні людей зібралися біля батьківської хати загиблого у місті Жмеринка, де також відбувся прощальний молебень.

Фото Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City

Віддати шану захиснику України прийшло керівництво міста і району, рідні, друзі, бойові товариші, знайомі та просто ті люди, які співчувають горю великої втрати. Скромний, чесний, мужній син своєї країни поклав життя за свободу та незалежність держави, беручи участь у бойових діях на сході України.

 Фото Жмеринка.City

«2 березня 2017 року під час обстрілу під Авдіївкою Микола витягнув двох своїх побратимів з бойової машини піхоти, яка загорілася. У хорошому розумінні цього слова він був «обезбашений». Якщо він бачив, що комусь потрібна допомога, він навіть не зважав на постріли – він йшов і робив справу, – розповідає Олена Мокринчук, старший офіцер оперативного командування «Північ». – Він був кулеметником, і від того, наскільки якісно він зробить свою роботу, залежало життя хлопців, які поруч з ним. Він був людиною, яка врятувала життя двох бійців, людиною, яка брала участь у взятті позицій «Орел» під Авдіївкою, у боях під Волновахою, людиною, яка завжди була готова прийти на допомогу».

Жмеринка.City
Жмеринка.City
Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City

«Я був командиром відділення, де Микола проходив службу. Він вразив своїм почуттям гумору та надзвичайною відповідальністю. Дуже любив своїх дітей, щовечора їм телефонував. І навіть до молоді відносився з батьківським трепетом. Будучи пораненим, він не залишав позицій, говорив: «А як же я залишу хлопців на позиції, вони ж там самі». Це багато говорить про людину. На жаль, найкращі відходять від нас», – з болем згадує Ігор Шевченко, старшина в резерві.

Під вигуки «Герої не вмирають!» колона прямувала по вул. Київській до Леляцького кладовища. Ховали Миколу Семенюка під салютування з автоматів та гіркі сльози присутніх.

Жмеринка.City
Жмеринка.City
Жмеринка.City
Жмеринка.City
Фото Жмеринка.City

Нагадаємо, 14 січня близько 16 години у районі населеного пункту Зайцево Бахмутського району Донецької області під час обстрілу з великокаліберної зброї наш земляк Микола Семенюк отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Як повідомили у Жмеринському об’єднаному військкоматі, Микола Семенюк з 30 березня 2016 року у званні молодшого сержанта пішов військовослужбовцем на військову службу за контрактом.

Вічна і світла пам'ять Герою України! Жмеринка.City

Микола Іванович проходив службу на посаді заступника командира бойової машини, навідника-оператора 7 механізованої роти третього механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У загиблого військовослужбовця залишилися вдома дружина та двоє синів 15-ти і 13-ти років. Разом з сім’єю чоловік проживав у смт. Браїлів Жмеринського району, батьки живуть у місті Жмеринка.

Герої не вмирають! Вони вічно житимуть у наших серцях! Спочивай з миром, воїне!

 

Коментарі:

Цікаві матеріали наших партнерів

Останні новини