Спочатку треба викорінити контрабанду, а не боротись з малим бізнесом. РРО для малого бізнесу вводити не можна. Потрібно чітко розмежувати малий і великий бізнес, викорінити контрабанду, визначити, хто саме не платить податки, а потім вже вводити фіскалізацію.
В цьому переконана народна депутатка Ірина Борзова з фракції Слуга народу.
Ірина Борзова
«Як колишній підприємець, я добре розумію супротив суспільства щодо введення РРО для малого бізнесу. ЯкбиВерховна Рада підтримала законопроект №4313-д в тій редакції, що винесли в сесійну залу, це була б катастрофа для дрібних підприємців. Я переконана, що для малого бізнесу потрібно взагалі скасувати РРО. Адже ФОПи 3 групи, які мають в рік до 7 млн гривень обороту, не є власниками мереж гіпермаркетів, магазинів техніки або ювелірних прикрас. Прості підприємці не ввозять контрабанду контейнерами та вантажівками.Повинно бути чітке розмежування великого і малого бізнесу. Малий бізнес, може мати кілька «торгових точок» в різних місцях, яким перевищить допустиму площу, а великі торгові мережі і ресторани просто поділять свої «тисячі квадратів» між десятками «ФОПів», і працюватимуть далі, не сплачуючи податки з своїх доходів. Потрібно чітко називати речі своїми іменами. Тоді буде справедливий закон», – зазначає Ірина Борзова.
Хто не платить податки?
«Виходить, що в нашій країні «крайніми» в проблемах з наповненням бюджету стали ФОПи. Але! За даними дослідження, CASE-Ukraine 2019 Державний бюджет втрачає від контрабанди до 93 млрд гривень на рік, від офшорних схем – до 36 млрд гривень, а на заниженні оборотів ФОП – до 2,5 млрд гривень. Тому я переконана, що спочатку потрібно навести лад в економіці, а потім фіскалізувати дрібних підприємців», - зазначила Ірина Борзова.
Чому «провалили» №4313-д
Законопроект №4313-д передбачав перенести строки набрання чинності нормами щодо застосування РРО та/або програмних РРО для платників єдиного податку 2-4 груп (фізичним особам - підприємцям), крім тих, які здійснюють «ризикові» види діяльностіна 1 січня 2022 року. До ризикових операцій віднесено:
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) (магазини секонд-хенду, букіністичних книг, антикваріату);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тобто, всіх, хто не здійснює продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10КВЕД) (готелі, мотелі);
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
«Якщо подивитись на перелік ризикових операцій, не всі пункти стосуються великого бізнесу. Я переконана, що аптеки, магазини побутової техніки, ювелірні крамниці та торгівля через Інтернет повинні працювати із застосуванням РРО. І це важливо не лише для оподаткування, а й для захисту прав споживачів. Купуючи ліки, техніку, антикваріат, ювелірні вироби, чи товари через мережу Інтернет, людям повинні видавати чек. А для підприємців, які надають послуги в сфері розміщення (мотелі, невеликі готелі), туристичних послуг, продають автозапчастини, текстиль, вироби з напівдорогоцінних металів, РРО не повинно бути обов’язковим. Потрібно підготувати новий законопроект, який справді враховує інтереси малого бізнесу і прийняти його до Нового року. В Раді створена робоча група для напрацювання законопроекту», - пояснює Ірина Борзова.
