Напевне, не знайдеться такої людини у нашій громаді, яка не чула про дивовижних жителів села Сьомаки. Ці неймовірні люди об’єдналися і щодня своєю працею наближають довгоочікувану Перемогу!
Наймолодші жителі села подружилися з дітьми переселенців та започаткували збір коштів на підтримку Збройних Сил України серед автомобілістів на трасі Вінниця-Браїлів.
А жінки села Сьомаки змогли об’єднати зусилля і розпочали власну пекарську справу на підтримку захисників України.
Про дивовижний досвід жителів Жмеринської громади розповідаємо у нашому сюжеті.
Руки цих жінок без перебільшення заслуговують на поцілунки, а їхні гарячі серця – на нашу увагу та повагу. Більше трьох тон печива спекли від початку війни ці 4 жінки для наших захисників. Працюють швидко, злагоджено і кожна відповідає за свій процес приготування смаколиків.
Збираються на випікання печива кожної середи, а пекарню облаштували в одному із місцевих будинків, який надав для волонтерської справи односельчанин Віталій Кабалюк.
«Хтось бере зброю до рук, і йде на захист кордонів держави, а хто не вміє воювати, змушений шукати ідеї для наближення нашої перемоги іншими шляхами. Тому виникла ідея готувати печиво для військових. Чому саме печиво? Тому що це такий продукт, який довго не псується, легко транспортується, і зберігатися може навіть у кишені наших захисників», – розповідає Віталій Кабалюк.
За один день ці жінки випікають близько 100 кілограм медового та листкового печива, а бували такі рекордні дні, коли вдавалося спекти майже 150 кілограм.
За один день Тетяна Стемпель вимішує півтора мішка муки та пів мішка цукру. А ще додає масло або смалець, яйця, мед, ванілін і обов’язково – любов та молитву.
Надалі процес триває в іншій кімнаті. Тут Лариса Карчевська і Олена Денисюк формують з тіста печиво, сьогодні використовують форми сердець та квітів. Жінки кажуть, що процес приготування допомагає розвіяти сумні думки про війну та дає надію на довгоочікувану перемогу.
Працюють жінки щосереди з зранку і до пізнього вечора, випікають у новеньких духовках, які вдалося придбати завдяки підтримці односельчан. Люди в селі одразу підтримали ініціативу жінок і почали допомагати з продуктами та коштами для придбання електропечі.
Якість 10-15 хвилин і нова порція вже готова до пакування. З етикетками тут теж усе продумано: сестра Віталія допомогла розробити логотипи для печива, що містять дату і склад продукту, слова підтримки для захисників і обов’язкову примітку: НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ!
Передають печиво для захисників на передову через Вінницьку благодійну організацію «Загартовані серця». А для власної благодійної справи навіть створили власну сторінку Печиво Сьомаки.
Раніше усіх цих жінок об’єднувала освітянська нива: Лариса та Олена працюють вчителями у місцевій школі, Тетяна кухарем у шкільній їдальні, а Наталя – активна голова батьківського комітету. Усі вони разом із Віталієм випускники місцевої Сьомацької школи, яку очолює Людмила Іванівна Костюк. Директорка пишається колегами і односельчанами, які об’єдналися заради підтримки військових.
Діти змінили власне хобі на підтримку ЗСУ
Але ще більше можна пишатися наймолодшими жителями села, ранок яких розпочинається зі збору товарів для продажу на трасі. Діти збирають малину, абрикоси, випікають разом із батьками печиво, булочки, кекси, готують все для приготування напоїв.
Продають товари на трасі від міста Вінниця до Браїліва і вже за тиждень змогли зібрати 11 тисяч гривень, які передали на автомобіль для наших військових. Сьогодні кошти збирають на придбання квадракоптера. Потрібно зібрати 25 тисяч гривень.
«Діти за тиждень зібрали 11 тисяч гривень і передали їх на збір в «Оперативний штаб Жмеринки» для придбання автомобіля, а тепер хочуть придбати квадракоптер для наших військових. Ми підтримуємо їхню ініціативу і лише допомагаємо у їхньому прагненні», – говорить Ніна, мама однієї із юних волонтерок.
На трасі Вінниця-Бралів автомобілісти зупиняються частенько. Кажуть, що вже знають цих діток, і залюбки купують у них щось, аби підтримати їхню ініціативу та допомогти захисникам.
Зупиняють усіх: і тих, хто на велосипеді, і тих, хто на автомобілях. Підтримують ініціативу дітей і місцеві правоохоронці, які завжди щось купують у діток і спостерігають за їхньою безпекою. Діти з радістю діляться з усіма смаколиками та часто навіть не беруть гроші, а навпаки стають справжніми рятівниками для водіїв.
«Одного разу ми побачили, що дуже довго на трасі стояла фура. Як виявилося, автомобіль зламався, і ми занесли водієві їжі, і не хотіли брати з нього гроші, але він дав нам 100 гривень. А ще якось поруч з нами зупинився військовий, який мав поранення, і їхав у Вінницький госпіталь. Ми теж його пригостили і не брали кошти, але він також долучився до збору грошей для наших військових», – розповідає Матвій, який приїхав до Сьомаків з Луганської області.
Ще до початку війни кожен із цих дітей жив своїм життям, захоплювалися танцями, вокалом, спортом, мистецтвом, ходили до школи, а сьогодні вони так швидко подорослішали, адже зрозуміли, що таке справжня війна.
Матвій та Кіра втекли від війни з Луганська і Бахмута, в Сьомаках знайшли другі домівки та нових друзів.
Іра, Каріна, сестрички Віола з Софійкою та їхня мама Ніна кажуть, що тут себе почувають щасливими, адже роблять свою маленьку справу для спільної великої ПЕРЕМОГИ!
Якщо будете проїздом у наших краях, обов’язково зупиніться поруч із цими дітьми, і не обов’язково для того, щоб щось придбати, а для того, щоб з ними познайомитися, бо вони дійсно неймовірні. Заради таких і воюють наші воїни на передовій.
Більше подробиць – у нашому сюжеті
