На фото ви бачите невеличку каструльку, в якій лежать 200 000 гривень. Це гроші, які все життя відкладало подружжя Григорія і Василини з села Слобідка Чернігівської області, а в один момент ці купюри перетворилися на попіл, хоча на папері ще просвічуються портрети Лесі Українки і Тараса Шевченка із дизайном банкнот.
В один момент ці дідусь і бабуся залишилися не просто без коштів, а й без даху над головою – одразу три російські фосфорні бомби влучили у їхній будинок і зруйнували усе… Але не знищили надію і віру в серці.
На допомогу прийшли добрі люди із великими серцями. Дев’ятеро жмеринчан, віряни ОЦХВЄ, кілька разів привозили продукти та необхідні речі для побуту і життя людей, які найбільше постраждали від війни. А цього разу вирішили об’єднати зусилля і допомогли відбудувати зруйнований росіянами будинок.
«Ми не маємо на телефонах додатків «Повітряна тривога», але вже добре знаємо, який звук має яка ракета чи бомба. У той день на наш будинок впали одразу 3 фосфорні бомби. А ми, дякуючи Господу, були далеко від дому», – розповідає чернігівчанин Григорій.
«Дружина була пасла корову і дивилася за курми, а я спустився до погребу в сараї. В одну мить пролунало кілька потужних вибухів, і з нашого будинку залишилися лише уламки: ні даху, ні стін, спалені від пожежі гроші і все нажите добро…», – з болем розповідає чоловік.
200 000 гривень, які Григорій та Валентина з Чернігівщини збирали усе життя...
200 000 гривень, які Григорій та Валентина з Чернігівщини збирали усе життя...
Жмеринчани дізналися від місцевого хлопця Дмитра про цю історію і вирішили допомогти подружжю з їхнім горем. Олександр Гусак, Микола Черненко, Дмитро Подвласов, Стас Радзєй, Олександр Ташкенов, Костя Павлюк, Павло, Міша і Володимир Кініщуки зібрали потрібні будівельні матеріали і вирушили в далеку дорогу.
Впродовж трьох днів хлопці завзято працювали і допомогли сім’ї Григорія і Василини зі Слобідки відбудувати невеликий будиночок з пристройкою. Хлопці побудували стіни, облаштували дах, двері, вікна, підключили необхідні комунікації для потреб життя і побажали дідусю і бабусі прожити ще багато щасливих років.
«Кожного разу, коли ми організовуємо нову поїздку, ми бачимо новий біль… Це не можливо передати словами. Люди не мають будинків, світла, газу, води, елементарних речей для життя. Ми навіть 5-ти відсотків не знаємо того, що там відбувається… Кожен з нас може поділитися частинкою свого добра, і тоді ми будемо сильніші і обов’язково переможемо», – говорить Олександр Гусак.
Чернігівчанин Дмитро Давиденко подякував жмеринчанам за їхню працю, за відновлений будинок для Григорія і Василини і зібрав наших хлопців за великим столом.
Нагадаємо, що віряни ОЦХВЄ організували волонтерський пункт, який об’єднав і молодь, і старше покоління у єдиному пориві: жмеринчани працюють на кухні, готують їжу і пакують її у спеціальні вакуумні пакети, формують коробки та пакети із їжею і продуктами, а також збирають необхідні речі для побуту.
Вони передають допомогу українцям, які постраждали від російської окупації. Продукти харчування, випічка, смаколики, речі для побуту та засоби гігієни – жмеринчани прославляють ім’я Господа і підтримують тих, хто у цей непростий час найбільше потребує допомоги.
Вже більше 10 таких поїздок у напрямку Харківської області та Чернігова здійснили жмеринчани Олександр Гусак, Павло Кініщук, Микола Черненко, Дмитро Подвласов та Олександр Ташкенов.
Посильну допомогу надають Мирослав Васільєв, Стас Радзєй, Євгеній Тумко, родина Козенюків, родина Гончарів, родина Кініщуків, родина Галкіних, родина Васільєвих, родина Черненків, родина Якобчуків, родина Довганів, родина Кривошеєвих, та 2 родини переселенців.
Випічку допомагають готувати також віряни з Гніваня і Пултівців.
Україна обов’язково переможе, адже ми боремося не просто за свою землю, а за нашу ВОЛЮ, ВІРУ, СВОБОДУ і право жити у рідній державі!
