8 грудня він відзначив свій день народження на фронті серед побратимів 95-ї десантно-штурмової бригади, а вже через 13 днів його серце зупинилося. Йому назавжди 34… вірному сину України, залізничнику зі Жмеринки, випускнику школи №4…
24 лютого він у Вінниці проходив медогляд, щоб продовжити роботу у провідницькому резерві, але почув, що розпочалася повномасштабна війна, і повернувся на службу… Він захищав незалежність України від російської окупації з 2015 року і «За зразкову службу» має нагрудний знак від Міністерства оборони України.
Брат Віталій разом із колегами Вінницького будівельного монтажного поїзда та філії Енергоремтранс передавали волонтерську допомогу для бригади, в якій служив Олег.
«Привозили на передову продукти, генератори, тепловізор, допомагали усім, чим могли, але не змогли врятувати…», – зі сльозами на очах розповідає брат Віталій.
«Він завжди із захопленням розповідав про свою 2-гу роту 95-ї ДШБ, але пізніше його перевели в іншу роту, і він дуже сумував за хлопцями, з якими так сильно подружилися… Звільняли від російських окупантів Ізюм, Кам’янку, Довгеньке, Долину, Святогірськ, востаннє вийшли з Лиману і Олег відчув великі проблеми зі здоров’ям. Забрали до лікарні в Донецькій області, а потім до реанімації… Але вже не змогли врятувати від прогресуючої хвороби перитоніту і тотального пантеронекрозу», – розповідає брат Віталій.
Жмеринська міська рада в особі секретаря міської ради висловлює щирі співчуття матері Світлані Дем’янівні та брату Віталію Цвілику з приводу втрати дорогої людини.
Неможливо словами передати біль і гіркоту втрати сина і дорогої людини.
Вічна слава про Героя України, мужнього захисника назавжди буде в нашій пам’яті!
Сил рідним перенести втрату рідної людини, вічна слава відважному воїну!
Нагадаємо, що завтра, 24 грудня зустрічаємо "на щиті" нашого Героя, 29-річного Артура Орищука.
