Жмеринська міська рада виграла грант на суму 73 164 Євро на встановлення сонячної електростанції. Де буде встановлена, скільки грошей ще треба додати, і чи зміниться ціна на тарифи, – запитує наша журналістка Христина Стовбчата в начальник управління економіки Анатолія Коновала і енергоменеджерки Лариси Кузьміної.
«Більше 30-ти міст були учасниками даного проєкту, і ми вибороли цей грант на будівництво сонячної електростанції на головній водонапірній насосній станції комунального підприємства «Жмеринкаводоканал». Завдяки впровадженому проєкту відбудеться перетворення сонячної енергії в електричну, яка буде використана для технологічних потреб видобутку та подачі питної води населенню громади, тобто всім споживачам підприємства «Жмеринкаводоканал», – розповідає начальник управління економіки Анатолій Коновал.
Кошти на встановлення сонячної електростанції надає Євросоюз, зокрема – Німеччина та Швейцарія. Але Жмеринська міська рада погодилась на співфінансування разом з водоканалом на суму 20 000 Євро, з яких 15 000 Євро – з місцевого бюджету та 5 000 Євро – водоканалу. «Ці кошти будуть надходити в три етапи. Після завершення проєкту ми обов’язково підготуємо загальний звіт використання цих коштів, а контроль за використання будуть здійснювати саме надавачі гранту», – акцентує енергоменеджерка Лариса Кузьміна.
На сьогоднішній день в умовах війни часто відсутня електроенергія.
Якщо ми будуємо електростанцію, ми скорочуємо споживання електроенергії на 12-15%.
«Це означає, що в подальшому ми зможемо зменшити залежність від енергосистем України і використовувати саме сонячну електроенергію. Враховуючи що тарифи завжди тільки збільшуються і прогнозується їх ріст в майбутньому, то даний проєкт націлений на здешевлення або збереження цін на тарифи для населення» – стверджує начальник управління економіки Анатолій Коновал.
Потужність наземної електростанції становитиме 70,4 Квт в годину, що зменшує 75, 619мвт. год /рік. Скорочення викидів СО2 планується до 30,55 тонн в рік.
Наше завдання – наповнювати бюджет громади додатковими інвестиціями для розвитку Жмеринської громади, комфорту і безпеки наших громадян. Я вдячний кожному працівнику органу місцевого самоврядування за відповідальність і наполегливість у роботі, – акцентував під час підписання грантової Угоди секретар міської ради Вадим Кожуховський, і подякував управлінню економіки, начальнику Анатолію Коновалу та енергоменеджерці Ларисі Кузьміній за підготовку проєкту на конкурс.
Секретар міської ради Вадим Кожуховський
Де шукаєте можливості для залучення грантових коштів?
«Конкуренція на гранти дуже велика, оскільки всі хочуть залучитись, і дуже багато подібних проєктів. Багато громад писало про сонячні електростанції, але європейські партнери дивляться на безліч факторів, у тому числі звертають увагу на позитивну грантову історію», – ділиться Анатолій Романович.
«Де ми знаходим ці гранти? Гранти шукаєм в інтернеті та на сайтах міністерства. Дивимся, чи ми підходим за критеріями», – розповідає начальник управління економіки Анатолій Коновал.
Начальник управління економіки Анатолій Коновал
Енергоменеджерка Лариса Кузьміна допомагає писати грантові проєкти, і зауважує, що в планах є зробити на території водоканалу ландшафтний дизайн, облагородити територію та проводити екскурсії для дітей, аби вони розуміли, як працює енергія сонця та усвідомлювали всю важливість бережливого ставлення до природи.
«Повне встановлення сонячної електростанції та підключення її до роботи планується вже на кінець цього року. На місці встановлення цієї станції також буде встановлено камери відеоспостереження, додаткове освітлення та спеціальні стенди. На кількість робочих місць це ніяк не вплине. У нашому місті є енергетики, електрики, інженери, які зможуть пройти фахову підготовку і обслуговувати цю станцію. Але встановлювати буде підрядна організація, яка виграє тендер на встановлення цієї сонячної електростанції», – розповідає Лариса Кузьміна. Обладнання буде імпортоване з Європи.
Яким грантом пишаєтеся найбільше?
На питання, якими проєктами найбільше пишається у своїй роботі, Анатолій Романоч акцентує: «Проектом європейського союзу, загальна вартість якого становила 913 000 Євро. Це не лише був найбільшим в місті Жмеринка, а й для Вінницької області в цілому. Це був проект «Energy Go», де передбачалась комплексна термомодернізація для чотирьох об’єктів, а саме: школи №3 і №4, дитячих садочків №3 «Веселка» та №4 «Вишенька».
Чи є якість проєкти, які не вдалося реалізувати?
У Жмеринку приїжджали фахівці, проводили конференції, і вказали про успішність реалізації цього проєкту. Нам було дуже приємно, адже вони наш досвід демонстрували іншим громадам. Наразі ці школи та дитсадочки утеплені, гарні, сучасні. Там замінена внутрішня система опалення, замінені металопластикові вікна відповідно до європейських стандартів. Але були і проєкти які, на жаль, не вдалось реалізувати. Це і ремонт міського стадіону, придбання власного сміттєвозу або ж пересувної медичної амбулаторії з сучасним обладнанням.
«Вони не вийшли тому, що було дуже мале фінансування. Але це був і хороший досвід, нові знання, розширення свого кругозору, тому що в управлінні економіки кожен займається своїм напрямком, а коли уже йде написання проєкту, то вимушено поринаєш у нові знання і отримуєш щось нове», – ділиться Лариса Василівна.
Також спеціалісти діляться досвідом що під час війни дуже важко реалізовувати такі проекти, але як показав досвід наші люди настільки сильні духом і такі вольові, що в принципі для них якісь перешкоди – це просто життєвий досвід і не дивлячись на обставини, – потрібно рухатись вперед.
