Делегація освітян зі Жмеринки взяла участь у серпневій конференції Міністерства освіти і науки «Освіта єднає», що відбулася в Києві 25 серпня.
Жмеринські освітяни мали змогу поспілкуватися зі спікерами, почути головні напрямки розвитку освіти, надихнутися практичними кейсами на 2023-2024 навчальний рік та навіть зробити селфі з міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим.
Делегація освітян зі Жмеринки
Під час серпневої конференції директор Жмеринського ліцею №4 Михайло Бігун отримав відзнаку «Відмінник освіти України».
Нагадаємо, що саме ліцей №4 першим успішно пройшов аудит служби якості освіти. Директор школи Михайло Бігун самостійно ініціював позапланове проведення перевірки додержання закладом освіти вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.
Розпочалася серпнева конференція-2023 зі спільного виконання державного гімну України та цитати Уїнстона Черчилля, якою він відповів на пропозицію міністрів Великої Британії скоротити бюджетні видатки на культуру та освіту в розпал Другої світової війни: «Так за що ж ми тоді, власне, воюємо?».
Представники освітніх закладів з різних куточків України взяли участь у формуванні Національної стратегії освіти і науки спільно з представниками МОН.
До чого готувати учнів? Що чекає в найближчі роки вчителів? Та що терміново слід видалити з системи освіти? Ці питання на Серпневій конференції хвилювали усю освітянську спільноту. Й саме про це докладно розповів міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Освіторія записала головні тези з виступу очільника МОН.
Як зміняться принципи оплати праці?
Плануємо вийти з єдиної тарифної сітки. Базова частина зарплати буде близько 80%, близько 20% — надбавки (за умови роботи та інші конкретні фактори). Також може бути встановлена регіональна надбавка та премія від директора школи. «Система оплати праці має бути зрозумілою, прозорою та прогнозованою», – наголосив міністр.
Звісно, найголовніше у цих змінах — значне підвищення оплати праці. Але, на жаль, його практично неможливо зробити під час війни, в економіці, яка працює на фронт. Але можна вже сьогодні поступово готуватися до того, змінювати систему оплати, підходи.
Міністр пояснив: протягом навчального року 2023/2024 буде формування політик та екпертизи за зарплатнею. А у навчальному році 2024/2025 у 500 школах апробують пілотний проєкт із новими умовами оплати праці.
Які моменти найважчі для обговорення?
Упродовж кількох місяців ми працювали широкою командою, під керівництвом віцепремʼєр-міністра над візією нової освіти для нової країни. Мали консультації на рівні Президента України, Прем’єр-міністра, фахівців Комітету освіти ВР: що можна дозволити під час війни, а що — ні, якими будуть соціальні наслідки, якою буде економіка. Після оприлюднення візії робота триває. Залучили велике експертне коло до подальшої роботи: понад 1700 експертів. Проходили обговорення різними блоками: позашкільна освіта, дошкільна, профтехосвіта, наука. Найбільше експертів працювало над стратегіями вищої (350 учасників) та середньої освіти(410).
Стосовно майбутнього школи обговорення проходило найбільш бурхливо та складно, його ще повторюватимемо, бо це важлива складова для формування національної стратегії освіти до 2030. «Такі речі не народжуються просто і за кілька тижнів, інакше це профанація», — наголосив Оксен Лісовий. Під час дискусій отримали понад 6 тисяч озвучених проблем, понад 11 тисяч пропозицій рішень.
Освіта має бути спрямована на креативну, вільну людину, яка розділяє цінності демократичного суспільства.
Хто і чому проти відбудови?
На фото юний боєць Збройних Сил України, сирота Максим Нагорний. Він каже: «Багато говорять про відбудову України після війни, про відновлення економіки зруйнованих міст. Але я не згодний відбудовувати країну, в якій я зростав. Я мрію про нову, зовсім іншу й набагато кращу країну, яку варто побудувати заново» — процитував бійця міністр.
Це те, чого від нас очікує суспільство: модернізації. Ми маємо звести нову систему освіти. Мільйони ветеранів повернуться з фронту, вони прагнуть нового життя для своїх дітей. Кажу вам як людина з того ж середовища: ті, хто ризикували життям, захищаючи Україну, переосмислюють на фронті своє життя, бачать себе інакше в майбутньому, шукають нових сенсів, призначень. Їм самим також потрібна буде освіта, щоб знайти своє місце в економіці майбутнього.
Яку базу залишити, які метастази знищити?
Україна успадкувала систему освіти Радянського Союзу. Ми не будували систему освіти для успішної країни. Тим паче до такої, що планує вступити до ЄС та НАТО, демократичної та людиноцентричної. Ми послуговуємося мережею закладів, яка розроблена ще в радянські часи, і самими закладами, які частково були зведені в СРСР. Хоча ми докладаємо величезних зусиль, аби модернізувати. Треба цілком видалити метастази радянської системи та будувати нову систему освіти. У нас є історичний шанс.
Величезні інвестиції спрямують у відбудову, тож маємо звести модерні школи. Школи мають бути середовищем креативу, де багато соціальних просторів. Вже укладено договір з архітектурними компаніями: вони готують 5 нових типових проєктів шкіл.
Утім, освіта має спиратися на те краще, що створено за останні роки: НУШ, ЗНО та інші надбання. Ці вже наші здобутки слід розвивати та масштабувати.
Комітет із питань освіти ВР чимало зробив, щоб НУШ продовжувала фінансуватися. Найближчим часом будуть прийняти постанови щодо виділення цільової субвенції на НУШ у 1,5 млрд грн. Навчатимемо й надалі вчителів, закупимо обладнання. Нині працюємо з Кабміном над механізмами фінансування.
Що загалом чекає на школи?
Ключові зміни, які заплановані:
- Нова система оплати праці для вчителів та директорів;
- Зміна принципів підбору та навчання працівників та менеджерів;
- Сертифікація всіх вчителів;
- Створення сучасної ефективної мережі закладів освіти;
- Повна трансформація шкільного простору;
- Цифровізація та моніторинг якості освіти;
- Перезавантаження НУШ на початковому та базовому рівнях освіти;
- Створення мережі академічних ліцеїв — на базі нових стандартів старшої школи та кредитно-модульної системи.
Що мають на меті, коли говорять про «освіту переможців»?
Під час виступів і дискусій доповідачі розповідали про досвід європейських країн, які подолали кризу і трансформували систему освіти на новий рівень, який має на меті сформувати вільну, креативну особистість, яка здатна себе реалізувати в житті та стати частиною громадянського суспільства.
Чи не забігаємо наперед, чи не поспішаємо, коли говоримо про «освіту переможців»? Ні, адже українці вже проявили неймовірну силу, витримку та сміливість, щоб протистояти тому, чому здавалося, неможливо протистояти. Ми маємо досвід столітніх поразок, терору та масового знищення представників нашої нації. На рівні «прошивки» десь має бути страх перед цим злом, з яким стикаємося. Але ні – знову встаємо, боремося, стаємо переможцями вже через те, що в черговий раз подолали свій страх.
Жмеринські освітяни поділилися власним досвідом та враженнями від участі у конференції.
Начальник управління освіти Аліна Твердохліб зауважила, що вірить в ті сучасні інновації, які представили під час серпневої конференції.
«Під час участі у серпневій конференції Міністерства освіти і науки ми мали змогу ще раз переконатися, що ставимо правильні пріоритети. Вірю, що на освіту у найближчий час чекають грандіозні зміни, і ми їх підтримаємо на місцях! Багато хто не вірив, що у Жмеринці можна змінити підходи до системи харчування дітей у шкільних їдальнях, але ми впоралися з цим завданням. Також змогли реалізувати реформу НУШ, започаткували електоронні журнали, запровадити інклюзивне навчання в закладах освіти, створили ІРЦ, перетрансформували роботу управління освіти та здійснили нові підходи до викладання фізичного виховання з метою збереження здоров'я дітей.
Безпека дітей – найголовніше!
Безпека в укриттях, комфортні умови навчання, створення ресурсних кімнат, безпека і якість харчування у шкільних їдальнях, система мотивації для кращих результатів ЗНО для вступу – ми формуємо у дітей емоційну стійкість в умовах війни, вміння долати перешкоди, критично мислити та не боятися бути проактивним лідером, готовим до життя в суспільстві», – зауважила Аліна Твердохліб.
Заступник начальника освіти з питань модернізації Людмила Щурик наголосила, що серед основих завдань – безпека та створення нового простору, наповненого новим культурним змістом.
«Війна поставила багато викликів перед усіма нами, і перед освітою в тому числі. Наше завдання не лише навчати дітей, а й займатися відновленням громадянської освіти, національної гордості на кращих прикладах нашої історії. Сьогодні діти в школах інакше сприймають інформацію, вміють аналізувати, мають власну точку зору. Завдання вчителів сьогодні не просто навчати, а й дбати про емоційний, фізичний, психологічний добробут дитини», – розповіла директорка Жмеринського ліцею №2 Оксана Кочура.
«Цікаво було відвідати зони окремих напрямків і дізнатися, як продовжуватиметься найближчим часом реформа НУШ, як діджиталізується освіта та як можна використовувати штучний інтелект у навчанні. Особлива увага акцентувалася на психоемоційній підтримці учнів та освітян, відновленні та відбудові освіти. На головній сцені, яка була представлена вищими посадовими особами в галузі освіти, цікаво було почути думки щодо бачення майбутнього освіти, а також про наступний навчальний рік. Вдячний своїм колегам зі складу делегації за чудово проведений час протягом усього дня!», – наголосив директор Жмеринського ліцею №4 Михайло Бігун.
Нагадаємо, що у Жмеринській громаді відбувся традиційний об'їзд освітніх закладів, під час якого фахівці ДНСН України, Національної поліції та Держпродспоживслужби перевірили готовність закладів до початку навчального року згідно до вимог часу.
Наявність систем вентиляції в укриттях, опалення, якості зберігання продуктів, засобів зв'язку, запасів питної води і необхідних речей на випадок «повітряної тривоги».
Більше про підготовку закладів розповімо у наших наступних публікаціях.
