Які вони, учні 5-х класів, які 4 роки навчалися за реформою НУШ, і вже з 1 вересня розпочали навчання в середній школі? Чи справді є наступність між 4 і 5 класами, що про своє навчання кажуть самі учні, з якими труднощами спіткнулися вчителі, і яка думка батьків за результатами опитування? Освітяни Жмеринської громади взяли участь у роботі колегії управління освіти міської ради та визначили шляхи реалізації завдань освітніх галузей у 5 класах згідно Державного стандарту базової середньої освіти.
Начальник управління освіти Аліна Твердохліб привітала усіх учасників колегії і повідомила, що впродовж кількох тижнів працівники управління освіти і директори шкіл мали змогу відвідувати уроки в 5-х класах у різних школах, обмінятися досвідом, практиками і кращими методиками.
А колегія допоможе підсумувати роботу, почути важливі поради від представників Національної академії педагогічних наук України, дізнатися думки батьків і дітей, та визначити пріоритети на подальшу роботу.
Участь у роботі колегії взяла доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з науково-експериментальної роботи інституту педагогіки НАПН України Тетяна Засєкіна, а також усі вчителі, які викладають у 5-х класах. Хтось мав змогу бути присутнім на колегії у ліцеї №2, а інші долучилися дистанційно через веб-камери.
У своєму виступі доктор педагогічних наук Тетяна Засєкіна звернула увагу педагогів на вимоги державного стандарту базової середньої освіти у фокусі 5-го класу, акцентувала увагу на виборі підручників згідно модульних програм, надала поради щодо визначення кількості годин на предмети адаптаційного циклу (5-6 класи) та базового предметного навчання (7-9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів.
Освітянка також звернула увагу вчителів і адміністрації шкіл на розробці навчальних програм інтегрованого курсу та на рівнях оцінювання учнів 5-х класів – формувальному (вербальному), поточному, рівневому та підсумковому.
Заступник начальника управління освіти з питань модернізації Людмила Щурик проаналізувала відвідані уроки у 5-х класах, які мали змогу побачити представники управління освіти і директори з різних шкіл.
Вони можуть підійти до директорів з інших шкіл і привітатися за руку, запитати, як у них настрій, і чому вони прийшли до них на урок. НУШ – це нове покоління дітей, з якими треба працювати по-новому!
Людмила Анатоліївна відмітила, що діти НУШ – це зовсім інші діти, які сприймають цей світ інакше, не бояться експериментувати.
«Ми відвідали різні уроки у 5-класах в різних школах, і можемо сказати найголовніше: діти НУШ інакше сприймають цей світ, вони вільні у своїх діях, не бояться вчителів, відкриті, можуть вільно висловлювати свої думки, доводити власну позицію, брати участь у дискусіях.
Вони сприймають світ цілісно, і тому дуже важливо, щоб та інтеграція предметів, яка розпочалася в 1-4 класах, продовжувалася і мала наступність у 5-6 і 7-8 класах. НУШ на відміну від традиційної школи, акцентує увагу не лише на академічному навчанні, а й соціально-емоційному розвитку, що сьогодні дуже важливо!», – акцентувала Людмила Щурик.
728 дітей у 5-х класах, усього 31 клас у Жмеринській громаді
Менше домашнього завдання, більше – спільної діяльності!
Людмила Щурик також звернула увагу вчителів на форматах роботи і кількості домашнього завдання: «Багато батьків скаржаться, що вчителі задають домашнім завданням багато вправ або дуже складні проєктні роботи, які потребують зусиль і багато часу. Наприклад: виготовити в домашніх умовах фарбу з крохмалю і намалювати нею малюнок. І батькам доводиться виконувати це завдання, шукати відповіді в Інтернеті. Але ж краще було б, якби цей проєкт ви реалізували спільно в класі, і кожна дитина могла прийти додому і сказати: Мама, я вмію робити фарбу з крохмалю, давай я тебе навчу теж це робити! Або ж не давайте 4-5 задач з математики, чи кілька вправ з української мови, а сформуйте те, що дітям треба закріпити, але обов’язково допоможіть зрозуміти тему на уроці. Звертайте увагу на роботу в групах і парах, діти НУШ звикли працювати колективно, в команді на спільний результат. Для цього вам можуть стати у нагоді круглі столи, які придбали за кошти міського бюджету в цьому році», – зауважувала Людмила Щурик.
Під час презентації кожен із присутніх мав змогу побачити результати опитування серед дітей, вчителів і батьків, які були підсумовані на екрані.
Доповідач звернула увагу адміністрації шкіл на важливості роботи психологів і соціальних педагогів, адже є, хоч і невеликий, відсоток дітей, які мають небажання ходити до школи через взаємини з однокласниками або конфлікти з дітьми з інших класів. Щоб запобігти випадкам булінгу, цькуванню у школі, має постійно діяти педагогіка партнерських стосунків, щоб діти відчували задоволення від комунікації, цікавих форм роботи на уроках, спільної роботи в класі на результат.
Людмила Щурик звернула увагу на підтримці дітей і закликала вчителів не боятися експериментувати з формами роботи і методиками, які зроблять навчальний процес цікавішим.
«Новий типовий навчальний план не містить поділу на предмети, натомість є 9 освітніх галузей: мовно-літературна, математична, інформатична, мистецька, фізична культура, громадянська та історична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна та технологічна. Це надає можливість не лише втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, а ще й комбінувати їх та інтегрувати. Але це, поки що, виклик, який нам потрібно буде подолати», – наголошувала Людмила Щурик.
«Кажуть, якщо у школі є хоча б 19% агентів змін, то реформа не зупиниться. Я хочу побажати кожному з вас сил і натхнення у роботі, адже, щоб надихати дітей, треба світити самому. Не забувайте хвалити дітей, для них формувальне, вербальне оцінювання важливіше, ніж підсумкове. Навіть, якщо в дитини не вийшло, скажіть, що вона молодець, що спробувала, непогано вийшло, але разом спробуєте ще краще зробити. Хай у дитини не зникне бажання спробувати це зробити ще раз. Повірте в неї, і знайдіть індивідуальний підхід до її темпераменту», – підсумувала Людмила Щурик.
Під час перегляду відеосюжету з відгуками 5-класників про їхнє навчання, кожен мав змогу почути думки дітей. «Раніше ми жили по кайфу, а тут прийшов 5-й клас», «Колись ми грали в ігри, а зараз лише трішки залишилося часу для ігор», «Тут цікаво, але і важко», – діти відвідали на питання вільно і цікаво.
Надалі вчителька української мови Жмеринського ліцею №2 Людмила Бунь поділилася власним досвідом роботи у 5-х класах.
У своїй презентації філолог продемонструвала кращі форми роботи, які допомагають працювати з НУШівцями, допомагати дітям пізнавати правила, і при цьому у формі гри, партнерських стосунках будувати спілкування. У такий спосіб діти не бояться висловлювати власні думки, не бояться помилятися, знову братися за роботу після творчих «хвилинок байдикування».
Кожен з присутніх мав змогу почерпнути щось цікаве із досвіду Людмили Бунь.
Начальник управління освіти Аліна Твердохліб подякувала усім за роботу та відзначила організацію сучасного освітнього середовища у Жмеринському ліцеї №3 на високому рівні: «Кожен навчальний клас НУШ у ліцеї №3 дійсно оформлений з великою любов’ю, майстерністю, творчим підходом».
Директор ліцею №3 Тамара Білан отримала подарунок для класів НУШ за результатами підсумку огляду-конкурсу класів Нової української школи.
Усього в Жмеринському ліцеї №3 чотири класи 5-класників, і кожен оформлений у власному стилі з різними тематичними куточками для організації навчання, відпочинку, дослідів та інших видів діяльності.
Класний керівник 5-В класу Любов Тризно представила кожну тематичну зону, яка має на меті допомогти дитині пізнати світ, дізнатися щось нове, а також відпочити за будь-яким іншим видом діяльності.
Тут є зони для навчання, відпочинку і тиші, творчості і музики, наукових досліджень та експериментів – усе для дитячого пізнання і розвитку.
Наприкінці колегії очільниця освітньої галузі Аліна Твердохліб подякувала колективу ліцею №2 та директорці освітнього закладу Оксані Кочурі за теплий прийом і можливість відвідати уроки в 5-х класах, а також усім педагогам – за творчий запал, за любов до дітей, і реалізацію реформи НУШ, незважаючи на різні виклики, пов’язані із карантинами, «повітряними тривогами», відсутністю паперових підручників дистанційним навчанням та іншими.
«Попри всі складнощі, маємо зрозуміти, що реформа важлива і найбільша її перевага – те, що вона мотивує нас змінюватися!», – акцентувала Аліна Твердохліб.
