У школі всі думали, що він стане артистом: веселий, оптимістичний, активний хлопець, без якого не проходив жоден урочистий захід у Жмеринському ліцеї №5. Ярослав Вольський 8 років професійно займався вокалом у Дитячій музичній школі, і його викладач Любов Діденко бачила у ньому майбутнього музиканта. Однак участь в козацькому таборі в 13 років сформувала у молодого юнака зовсім інше бажання щодо вибору професії.
І коли 9 років тому під час показових змагань серед козаків, бандуристів і мольфарів йому сказали, що він матиме «Велику славу Воїна», Ярослав не вірив у те пророцтво. Однак у 21 рік старший лейтенант Ярослав Вольський згідно Указу президента України отримав орден «За мужність ІІІ ступеня».
Ярослав – відважний захисник, який разом зі своїм батьком Ігорем Вольським, водієм маршрутки «2А», стали на захист рідної держави і нашої свободи. Ярослав тримав оборону Києва, в березні 2022 року звільняв Бучу, а в вересні 2022 року – радісно піднімав з побратимами 4 танкової бригади і президентом України синьо-жовтий прапор у звільненому місті Ізюм у Харківській області.
Про бойовий шлях молодого юнака, який ще вчора навчався в ліцеї №5 у Жмеринці, і через російську окупацію був змушений екстерном завершити навчання у Львівській Національній академії сухопутних військ України та відправитися на війну – у нашій публікації.
Братики Ярослав і Матвій Вольські
Наше знайомство з матусею нашого захисника було зовсім випадковим. Вікторія Вольська дуже позитивна, усміхнена жінка, в житті якої є три найважливіші її серцю чоловіка – коханий Ігор та двоє синочків – Ярослав та 10-річний Матвій, який мріє стати льотчиком.
Сім’я жмеринчан щасливо жила у Жмеринці до початку повномасштабного вторгнення ворога, а після 24 лютого 2022 року їхнє життя кардинально змінилося…
Батько Ігор Анатолійович до війни працював водієм на маршруті «2А» у Жмеринці, син Ярослав закінчив ліцей №5, Кам'янець-Подiльський лiцей з посиленою вiйськово-фiзичною підготовкою і розпочав навчання у Львівській Національній академії сухопутних військ України імені Петра Сагайдачного. Через повномасштабну війну Ярослав разом із однокурсниками був змушений завершити навчання екстерном, і вже в лютому 2022 року курсант відправився на справжню війну.
До війни працював водієм на маршруті «2А» у Жмеринці
Батько Ігор Вольський
«Він приїжджав додому на Різдво і казав, що буде війна, буде справжня війна, а ми не вірили. Вони, хоч і студенти-курсанти, але все знали, і попереджали нас…», - розповідає мама військового Вікторія Вольська.
На запитання, чи не планувала жінка виїхати тимчасово з України з молодшим сином, твердо зауважує: «Куди їхати? Це наша земля! Наша територія! І наші чоловіки і сини стали на захист усіх нас, а ми повинні бути для них надійним тилом! Ярослав пропонував нам виїхати, але у нас навіть в думках не було такої ідеї. Дуже страшно було в перші дні війни, коли ми не розуміли, що і як відбувається. Я розуміла, що не можу питати в сина про ситуацію, але я все-таки змогла передати йому передачу, коли вони ешелоном доправлялися у гарячі точки, щоб стримувати ворога».
У школі всі думали, що Ярослав буде артистом
Батько Ярослава, Ігор Вольський, міг не піти на війну, бо має проблеми із зором, він зовсім не бачить без окулярів, але не став добиватися довідок і перекомісій: «Здоровий!», - почув у відповідь комісії в березні 2023 року, і не заперечував. Пішов за сином боронити рідну землю.
Вікторія залишилася вдома із наймолодшим сином, Матвійчиком, і почала робити все можливе і неможливе, що підтримати своїх хлопців, які стали на захист України.
«Коли я відправляла своїх чоловіків на війну, я бачила перед очима картинку з фільму «В бой идут одни старики». Це було так страшно, що це не кіно і не сон, а насправді відбувається з твоєю сім’єю…», - розповідає Вікторія.
Ярослав Вольський
Жінка впевнено і дуже оптимістично тримається, , і каже: «Хлопці не хочуть, щоб ми тут плакали та істерили, вони хочуть бачити нас сильних і активних! Ніколи нікого в нас в родині не було військових, а тут буквально за кілька місяців я вже знала увесь військовий лексикон», - з посмішкою говорить матуся Ярослава.
Ярослав Вольський отримав орден президента України «За мужність ІІІ ступеня» та нагрудний знак «За заслуги перед 4 ОТБР».
З 24 лютого 2022 року до 28 січня 2023 року Ярослав Вольський був постійно «на нулі». За період з травня по вересень 2022 року танкові екіпажі 5 танкової роти 2 танкового батальйону 4 окремої танкової бригади під командуванням лейтенанта Ярослава Вольського брали участь у бойових діях в напрямку міста Ізюм, а саме в селі Руднева, с.Співаківка, с.Іванівка Харківської області та напрямку міста Лиман Донецької області.
Танкова рота під командування жмеринчанина Ярослава Вольського знищила 200 осіб противника, які намагалися перейти річку Сіверський Донець для наступу в напрямку Дмитрівки.
Ярослав Вольський
У період з травня по серпень 2022 року особовим складом танкових екіпажів 5 танкової роти лейтенанта Ярослава Вольського було знищено скупчення живої сили противники до 200 осіб, які намагалися перейти річку Сіверський Донець для наступу в напрямку населеного пункту Дмитрівка, чим вдалося зірвати наміри ворога до наступу.
Під час подальших дій підрозділів у зворотному напрямку міста Ізюм лейтенант Ярослав Вольський підтримував наступ наших підрозділів вогнем з танків та знищив вогневі пункти противника, подавив кулеметні точки, які вели активний обстріл наших наступаючих підрозділів, чим змусив противника відійти та сприяв наступу підрозділів ЗСУ.
Ярослав Вольський
Старший лейтенант Ярослав Вольський з позивним «Барон» отримав поранення, але продовжує свій бойовий шлях у ролі інструктора, і ділиться знаннями і досвідом з іншими військовослужбовцями.
І хоча ніхто з вчителів ліцею №5 та викладачів Жмеринської дитячої музичної школи не могли пророкувати Ярославу військову кар’єру, ми можемо з впевненістю сказати: У жилах цього хлопця тече справжня козацька кров! І та участь у козацькому таборі 9 років тому була не випадковою.
Саме такі хлопці і чоловіки сьогодні тримають наше небо, наш мирний сон і спокій. Вони стримують ворога і захищають суверенітет і незалежність рідної України!
Слава Україні! Слава мужнім Воїнам світла! Справжнім козакам! Пишаємося вами і дякуємо уклінно за вашу звитягу!
