Нещодавно ми розповідали про наших захисників, які проходять лікування після поранень і контузії у Жмеринській лікарні. Під час розмови Іван з Миколаєва акцентував, що мріє про пельмені зі сметанкою. І мрія нашого оборонця здійснилася: ділимося частинкою тепла наших сердець.
«Бабуля, давай сюди свої пельмені!», - саме цю фразу повторював наш Герой Андрій Скрипник, який загинув за Україну. Його матуся, незламна Валентина Скрипник разом із бабусею Героя Зоєю Василівною підготували для хлопців і чоловіків, які проходять лікування, пельмені, пиріжки, новорічне олів’є та інші смаколики.
«Мій син завжди любив бабусині пельмені, вони з тонкого тіста, присмачені з цибулькою і сметанкою. І саме так я хотіла розпочати свій перший день нового року. Навідалися на могилу до синочка і порадувати чимось смачненьким наших захисників», - говорить матуся Героя Андрія Скрипника.
Синочок нашого волонтера Олексій Макодзеба потиснув хлопцям руку, подякував за наш захист і передав шоколадки та сік.
«Нам дуже не вистачає на фронті людей. Із нашої бригади, з 480 бійців залишилося лише 16. Не вистачає зброї і людей. Ми обов’язково переможемо цю війну. В цьому немає сумнівів, але потрібна підтримка!», - говорить Віталій, мінометник з 118-ї ОМБР.
А це Максим з мікрорайону «Постройки», він штурмовик-артилерист 31 ОМБр. Поранення отримав в с.Рівнопіль Донецької області.
Чоловік теж акцентує, що не вистачає людей на лінії оборони: «Ми втомилися, але відступати не збираємося. Зараз пройду курс лікування і знову повертаюся боронити державу і рідну землю. Так, людей дуже не вистачає, треба міняти хлопців і просто допомагати. Дякуємо усім волонтерам, які роблять неможливе! З новим роком усіх вітаю і дякую за смачні пельмені!», - говорить захисник Максим.
Хлопці кажуть, що у Жмеринці неймовірні лікарі, які допомагають стати на ноги.
«У вас тут найкращі лікарі! Багато наших хлопців, які «трьохсоті», кажуть, що саме Вінницька область найкраще допомагає стати на ноги після поранень. Я просив, щоб мене направили саме сюди. По розподілу потрапив до вашої лікарні у Жмеринці. У вас дійсно чудові лікарі-хірурги, справжні професіонали своєї справи. Мені вже краще. І після одужання я повернуся на фронт, бо ми мусимо їх дожати і перемогти!», - розповідає Роман з Дніпра.
