Михайла Бернадського з с.Клекотина, Мурафської ОТГ нагороджено «Хрестом Військової честі». Відзнаку воїн отримав у березні 2024 року. Як зазначає сам військовий - «За пролиту кров». Нагородження воїна відбулося на Донеччині. Зараз він продовжує захищати Батьківщину, а вдома його чекає родина, яка пишається сином, чоловіком та батьком.
Низка почесних нагрудних знаків, зокрема «Хрест військової честі», встановлені наказом Головнокомандувача ЗСУ у липні 2023 року. За повідомленнями інформагентства АрміяInform, у Кадровому центрі Збройних Сил України почесними нагрудними знаками нагороджено більше 86 тисяч військовослужбовців та понад 8 тисяч цивільних осіб. «Хрестом військової честі» на 5 квітня 2024 відзначено близько 11 тисяч військовослужбовців.
За що і хто отримує цю відзнаку?
«Хрестом військової честі» відзначають «осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу Збройних Сил України за: значний особистий внесок у розвиток сектору національної безпеки і оборони, розбудову Збройних Сил України, становлення і підвищення бойового потенціалу видів, родів військ (сил) Збройних Сил України, їх реформування і адаптацію до вимог і стандартів НАТО».
Для Михайла служба у ЗСУ розпочалася у вересні 2022 року. До повномаштабного вторгнення Михайло проходив строкову-військову службу та отримав звання молодшого сержанта. Від початку повномаштабної війни військового підвищили до звання командира відділення взводу саперів. Але взимку 2023 року, під час виконання бойового завдання, Михайло отримав поранення. Після двомісячної реабілітації військовий повернувся до строю. Протягом року працював на різних військових посадах. Через рік його призначили командиром господарського відділення взводу матеріального забезпечення. Тепер головним обов’язком Михайла є оперативне забезпечення всього батальйону. За словами чоловіка, нова посада потребує багато сил та часу, проте він наполегливо працює над своїми навичками, щоб гідно носити звання командира відділення взводу.
Найбільша мрія Михайла Бернадського – це перемога над ворогом та звільненням України. І, звичайно, повернення до рідної домівки, де зростає син та чекає вся родина.
Анастасія КРУПЛЯК, студентка Донецького Національного університету
