З молитвою за Україну, вдячністю ЗСУ і українським хлібом на вишитих рушниках у селі Мовчани влаштували традиційні обжинки. Місцевий фермер Віктор Шепетюк привітав комбайнерів, агрономів, трактористів із завершенням збору урожаю і подякував всім працівникам ТОВ «Ятек-Україна» за віддану працю і любов до землі.
На стінах підприємства десятки грамот і подяк за особистий внесок у соціально-економічний розвиток громади, прапори із підписами військових і трофеї військових зі словами вдячності від різних бригад.
Троє працівників, разом із зятем Олександром, від початку повномасштабного вторгнення стали на захист України, а інші чоловіки тримають економічний фронт держави, сіють хліб, збирають урожай та допомагають захисникам.
У день обжинків жителі села Мовчани зібрались у дружньому колі і за давньою українською традицією, обмінялись пишними короваями.
Для керівника ТОВ «Ятек-Україна» Віктора Михайловича та його дружини Ольги Петрівни сплели пишний вінок на честь працьовитих рук, які вирощують хліб.
Величезний вінок із колосків, барвінку та квітів символізує щедру українську землю та віддану працю хліборобів.
Віктор Михайлович з матусею Євгеною Мартинівною
Віктор Михайлович вже багато років займається обробітком земель у селах Мовчани і Телелинці Жмеринського району. Його матуся Євгена Мартинівна розповідає, що в сина з дитинства була любов до транспорту, важкої техніки та до землі.
Віктор Шепетюк – випускник школи №1 у Жмеринці та Барського автодорожнього технікума. Доля склалась так, що у свої 23 роки був змушений брати участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згодом працював на видобувних корисних копалин, але весь час мріяв про власну справу.
Це сьогодні у власності Віктора Михайловича цілий арсенал сучасної техніки з GPS-навігацією, комбайни, трактори, сівалки, автонавантажувачі великих і важких габаритів, міні елеватор, власна вагова, склади, майстерні та ангари для зберігання зернових культур.
А розпочинався трудовий шлях із маленького трактора Т-150. Коли після радянського режиму від колгоспів по всій країні залишились лише руїни, Віктор Шепетюк вирішив вирощувати хліб. Придбав розвалену будівлю старого колгоспу, що була без вікон, дверей і частинами навіть без стін, взявся все підіймати власними руками та займатись обробітком земель.
Віктора Михайловича можна часто зустріти в полі разом із синочком Михайликом.
У день обжинків жителі села Мовчани і працівники підприємства дякували дбайливим господарям Віктору Михайловичу та Ользі Петрівні за людяність, щирість і щедрість душі та комфортні умови праці.
Щирі музичні вітання на адресу хліборобів лунали від талановитого колективу «Мовчанський батальйон». До речі, цьогоріч ансамблю виповнюється 15 років. Жінки співали про Україну, про відважних героїв, які обороняють рідну землю, в молитві просили заступництва за життя воїнів і миру нашій державі.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих за Україну, серед яких і земляки з рідного села: Микола Заболотний, Микола Гладун, Роман Фурманчук, В’ячеслав Іфрім.
«Вшануймо тих, що справді знають ціну
Зернині й наливному колоску,
Шануймо тих, хто у віках і нині –
Виконують цю працю золоту!», –
у своїх піснях жінки закликали любити рідний край, шанувати історію, пам’ятати про подвиги Героїв і робити все можливе для нашої перемоги!
Завідуюча сільським клубом Галина Проць розповіла, що більшість чоловіків із села стоять на захисті держави в складі ЗСУ, і важко співати у такі часи, але саме українська пісня завжди підтримувала людей, навіть у важкі часи.
Дівчата виконали відомі народні козацькі пісні, а також українські патріотичні про нашу культуру, звичаї і обереги.
У цей день усіх гостей гостинного частували українськими вареничками, які зліпили українські берегині.
Слава рукам, що вирощують хліб!
Віктор Михайлович з сином Михайликом
