6-річна Валерія із села Токарівка Жмеринського району вже кілька днів разом із мамою Оксаною знаходяться у Жмеринській центральній районній лікарні. Причина візиту до медичного закладу – укус улюбленця родини кота Муріка, який захворів на сказ.
Мати дівчинки Оксана розповідає, що понад 4 роки тому родина прихистила безпритульне кошеня і протягом усіх цих років Мурік був найкращим улюбленцем, якого обожнювали її діти.
«Він ніколи не був агресивним. Ріс разом із дітками, разом бавилися, але до будинку пускали нечасто, здебільшого, він знаходився на вулиці. Першим дзвіночком, що з ним щось не те, був випадок, коли Мурік, зненацька, сильно поцарапав чоловіка. Але вони ніколи не приятелювали, тож, особливого значення ми цьому не надали. А вже наступного дня кіт накинувся на Лєрочку та сильно вкусив її за пальчик руки» , - розповідає мати травмованої дівчинки, Оксана.
Такий випадок, на жаль, не є поодиноким. За словами начальника Жмеринської районної державної лікарні ветеринарної медицини Олега Шкабари лише з початку 2025 року по Жмеринському відділу зафіксовано 6 укусів людей тваринами, які були заражені сказом. За минулий, 2024 рік, у Жмеринському районі було зафіксовано понад 100 таких випадків, з них 78 у Жмеринському відділі.
Завідуюча Жмеринським відділом Галина Шликова наголошує: кожен власник свійських та домашніх тварин має бути свідомим та відповідальним, як за життя тварин, так і за життя оточуючих людей, адже сказ – смертельна хвороба, ліків від якої не існує.
«Сказ – це вірусне захворювання, яке має найвищий рівень смертності серед усіх інфекційних хвороб для людини. Вірус сказу вражає центральну нервову систему і після появи симптомів без вчасно розпочатого лікування стає невиліковним – 100% хворих людей помирають», - каже Галина Шликова.
Запобігти поширенню сказу серед домашніх тварин може лише профілактичне щеплення тварин.
«Найчастіше сказ поширюється саме у сільській місцевості, де може бути контакт диких тварин із домашніми. Носіями смертельного вірусу найчастіше є лисиці, єноти, білки тощо. Єдиний спосіб вберегти свого улюбленця від зараження – щеплення», - наголошує Галина Шликова.
Аби розірвати цей ланцюжок між зараженням дикої тварини та домашньої – фахівці Держпродспоживслужби щовесни та щоосені проводять профілактичну пероральну імунізацію від сказу серед диких та безпритульних тварин.
Пероральна імунізація від сказу – один із способів вакцинації тварин, яких неможливо відловити, щоб вакцинувати класично (внутрішньом’язево або підшкірно). Такий спосіб вакцинації застосовують для диких та бродячих тварин, у яких після поїдання поживної принади з вакциною на 21 день формується імунітет до збудника сказу і триває мінімум 1 рік.
Аби зробити щеплення проти сказу господар домашньої тваринки має звернутися до лікарні ветеринарної медицини.
Жмеринська районна державна лікарня ветеринарної медицини знаходиться за адресою вул.Братерства, 40.
Графік роботи: з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 17:00.
Обідня перерва з 13:00 до 13:45.
У випадках надзвичайної ситуації можна звертатися за номером телефону 097-387-19-62 або 097-754-98-82
Вакцина від сказу в державній ветеринарній лікарні – БЕЗКОШТОВНА. Вартість медичної послуги - 14 грн.
Щороку, згідно плану, працівники державної лікарні ветеринарної медицини проводять виїзні вакцинації по селах.
«Ми заходимо у кожен двір і доносимо власникам тварин важливість вакцинації. Хтось радіє можливості вберегти свого улюбленця від смертельного ураження, декому доводиться довго пояснювати, що від наявності чи відсутності щеплення у тварини, безпосередньо залежить і їхнє життя. Є й такі, які категорично відмовляються від вакцинації», - розповідає Галина Шликова.
Добровільна відмова від вакцинації несе за собою адміністративну відповідальність.
«Відмовляючись від профілактичної, а іноді й вимушеної вакцинації проти сказу, людина порушує діючу інструкцію «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин» та має понести адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в сумі 340 грн з фізичної особи», - повідомляє начальник Жмеринського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Микола Іванов.
Такий штраф тепер змушена сплатити й родина із с.Токарівки. На їх двір нині накладено карантинні обмеження та проводяться щеплення усіх наявних тварин. Крім того, карантинні обмеження та профілактичні щеплення, відповідно до інструкції по боротьбі зі сказом тварин, проводяться у всьому населеному пункті. Лісопольові угіддя у радіусі п’яти кілометрів до с. Токарівка вважаються загрозливими.
Тварини на фронті - загроза для військовослужбовців
Та якщо у цивільному житті питання зі щепленням тварин та нагальною вакцинацією людини у разі укусу все ж можна вирішити, то ситуація із тваринами у зоні бойових дій - новий виклик для Держпродспоживслужби.
Адже велика кількість безпритульних тварин, яких господарі, з тих чи інших причин залишили, контактують із дикими тваринами, які є потенційними носіями вірусу сказу.
"За особистим розпорядженням начальника Держпродспоживслужби у Вінницькій області Якимчука Андрія Леонідовича прохання донести інформацію до командирів військових частин та безпосередньо військовослужбовців, що контакт з дикими, свійськими та домашніми тваринами - є потенційно небезпечним для їхнього життя", - наголошує начальник Жмеринської районної державної лікарні ветеринарної медицини Олега Шкабара.
Тим часом усій родині із с.Токарівка: 6-річній Валерії, її 7-річному братику, мамі та татові вже зробили перші щеплення спеціальною антирабічною вакциною проти сказу. Всього кожен із членів родини отримає по 5 уколів.
Окрім фізичної травми, маленька Лєрочка отримала й психологічну, адже дуже сумує за своїм другом Муріком, який помер від смертельної хвороби. Аби заспокоїти доньку, батьки пообіцяли, що згодом обов’язково заведуть нового домашнього улюбленця, якому, вже точно, робитимуть усі необхідні щеплення.
