Жмеринська поетеса, сценаристка, головний спеціаліст управління культури і туризму Людмила Кретова презентувала читачам нову поетичну збірку «Вірші для малечі». Це тепла, добра й щира книжка, сповнена любові до дитинства, казки та всього чистого й справжнього, що живе в серці кожної дитини.
Ім’я Людмили Кретової добре відоме жмеринчанам. Саме вона з 2012 року щороку створює поетичні сценарії для новорічно-різдвяних казок у Жмеринці, де кожен казковий герой на великій сцені промовляє до глядачів віршованим словом.
Особливістю поезії Людмили Миколаївни є її виховна сила – вірші навчають, мотивують і формують цінності не лише у дітей, а й у дорослих, адже написані з глибоким розумінням дитячого світу та щирою любов’ю.
Свій творчий шлях Людмила Миколаївна Кретова почала змалку, успадкувавши поетичний дар від мами - поетеси Олени Юхимівни Кретової.
Особливістю поезії Людмили Миколаївни є її виховна сила – вірші навчають, мотивують і формують цінності не лише у дітей, а й у дорослих, адже написані з глибоким розумінням дитячого світу та щирою любов’ю.
Презентація книги відбулася 21 грудня у Публічній бібліотеці Жмеринської громади. Працівники бібліотеки спільно з управлінням культури і туризму та юними читачами підготували цікаву й атмосферну зустріч у форматі щирого інтерв’ю – біля каміна, у затишному кріслі, з теплими розмовами та живими емоціями.
Нова книга стала вже п’ятою поетичною збіркою авторки. Раніше її твори друкувалися у пресі та в колективних збірках: «Джерело душі», «Жмеринські зорецвіти», «Чарівна криниченька», «Листи до Миколая», «З Україною в серці» та багатьох інших.
Та саме ця збірка – особлива. «Вірші для малечі» Людмила Кретова присвятила своїм улюбленим онукам – Роману, Ладочці, Арінонці та Сашуні.
Саме вони стали її маленькими натхненниками, слухачами й першими критиками. Мабуть, тому кожен вірш у книзі дихає теплотою, ніжністю та світлом родинного затишку.
Тексти легкі й добрі, але водночас мудрі: вони не просто розважають, а навчають через гру й виховують через казку.
У цей день поетесу з народженням нової книги привітали колеги, рідні, друзі по перу з міськрайонного літературно-мистецького об’єднання «Калинове гроно» імені Михайла Солоненка.
Начальник управління культури і туризму Володимир Дудік відзначив великий талант Людмили Миколаївни, її щире серце та вагомий внесок у розвиток культурного життя громади.
Упорядником видання став голова літературно-мистецького об’єднання «Калинове гроно» поет Володимир Горлей, а літературним редактором – відомий письменник, член Національної спілки письменників України Михайло Каменюк.
Кожен охочий мав змогу придбати книжку за донат на підтримку Збройних Сил України. Усі зібрані кошти в сумі 4 тис грн передали на виготовлення обігрівачів для захисників, які створює майстер Іван Кузнєцов.
У збірці є вірші про звірят, дружбу, природу, а також ніжні колискові, які хочеться читати пошепки перед сном. Один із таких творів, «Казкова фея», переносить у світ дитячих снів, де панує добро й немає меж для фантазії.
Кожен рядок Людмили Кретової – це лагідна розмова з дитиною. А кожна сторінка нової книги – маленький урок любові, щирості та людяності.
Трішки поетичного слова
Поезія «Браття-сірники» — весела, але повчальна історія про те, чому не можна гратися з вогнем і чому сірники повинні «жити у своєму домі — коробочці».
БРАТТЯ-СІРНИКИ
Десь-колись, одного разу (не згадаю вже й одразу) жили браття-малюки,
називались - сірники.
Кожен рівний і тоненький,
капелюшок мав маленький.
Був він зроблений із сірки, надягався без примірки.
Сірники - веселі хлопці у одній жили коробці.
Жили - не ледачкували,
людям поміч надавали.
Запалити вміли браття свічку, пічку і багаття.
Люди скрізь їх шанували, від малих дітей ховали.
Але раз сірник-малюк
до дитячих втрапив рук,
інші стали виглядати,
як це брата врятувати?
І попалися всі разом.
Діти - їх на стіл одразу, бо гарненькі сірнички - мов чарівні палички.
Як цих паличок багато!..
Можна букви з них складати
і колодязь будувати...
А чи можна малювати? От вже шапочки малі зачеркали по столі, по паперу, по стіні – й засвітилися вогні! Але в цю хвилину саме
увійшла в кімнату Мама – і забрала сірники із дитячої руки.
Це не іграшки вам, діти!
Хату можете спалити! Діти добре налякались, з сірниками більш не грались.
А пригоди «винуватці»
знов живуть в картонній хатці.
А, насправді, сірники – добрі нам помічники, бо вогонь усе уміє: нагодує і зігріє...
Та розгубитесь на мить – враз довкола все згорить!
Це дорослим і малятам
треба добре пам'ятати...
Поезія «Казкова фея» переносить у світ дитячих снів, де все можливе, де добро завжди перемагає, а фантазія не має меж.
КАЗКОВА ФЕЯ
Ой, у колисці, у колисочці, в срібнім намисті, в білій сорочці, під покривалом ніжно-бузковим тихо дрімає Фея казкова.
Гілка крислата - дахом для неї. Вдень треба спати ельфам і феям. Сонце сідає, день догорає, Місяць у небі зорі збирає.
Фея маленька крила розкриє, Личко біленьке в росах умиє - і аж до ранку всюди літає: діткам слухняним казку читає.
І чемних, розумних - у щічку цілує, а тим, кому сумно, всі сни розмалює. Якщо ти поводитись будеш, як треба, вона завітає у гості й до тебе.
Кожен її рядок — це лагідна розмова з дитиною.
Ми щиро сподіваємося, що «Вірші для малечі» відгукнуться у серцях юних читачів, подарують їм усмішки та натхнення, а авторці бажаємо нових творчих злетів і невичерпного поетичного натхнення! Книгу можна почитати у бібліотеках громади.
