Талановита поетеса, сценаристка, авторка поетичних збірок «Вірші», «Промені серця», «Дорослим і малятам» Людмила Кретова випустила у світ нову поетичну візитівку-збірку «Прийде день, і прийде час…». З творчістю матусі Людмили Миколаївни – Олени Юхимівни Кретової (Лібман) ми раніше знайомили наших читачів на сторінках «Жмеринської газети», а тепер вітаємо талановиту поетесу і перекладачку з появою її збірки.
У книгах зібрані кращі твори про рідну Жмеринку, однокласників, вчителів, друзів. Багато уваги приділено громадянській ліриці та темі війни в Україні.
Олена Юхимівна не просто пише вірші, а й перекладає улюблені всіма романси на українську мову та примножує культурну спадщину.
Жмеринчанка зробила вдалі переклади багатьох відомих пісень на українську мову. Найголовніше те, що серед них є пісні її далекої юності, пісні 1970-80-х років, серед них і сучасні пісні. Жінка переконана: «Української має бути більше!».
Публікуємо 8 поезій і перекладів жмеринчанок, які торкаються самого серця.
Людмила Кретова
КОЛИ СКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
Коли скінчиться клята ця війна,
якій імʼя бояться справжнє дати,
і ті, хто не ходили воювати,
собі поначіпляють ордена,
коли з полону вернуться живі,
а всіх полеглих – гідно поховають,
коли знайдуть і чесно покарають
усіх, хто робить гроші на крові –
зберуться ті, кому не все одно,
в якій країні далі будем жити,
яке майбутнє стрінуть наші діти,
і що їм буде долею дано?
Без поділу на раси й племена,
поляки, українці чи євреї –
хто статус береже землі своєї,
бо Україна в нас усіх – одна.
І – відбудують, зцілять, піднесуть
на гідний рівень зранену країну.
Це й буде перед тими, хто загинув,
і ціль життя, і існування суть...
***
До Дня міста
Я бачу рідне місто. По війні,
коли громи усі відгуркотіли:
птахи у рідні гнізда прилетіли
і без турбот виспівують пісні.
Я бачу рідне місто: залюбки
воно любовʼю здатне обігріти,
в нім не бояться грому в небі діти,
усі працюють школи й дитсадки.
Я бачу рідне місто: в ньому є
зручне житло для кожної родини,
для тих людей, хто рідний край покинув,
життя у нас рятуючи своє.
Я бачу рідне місто: у серцях
рубцюються важкі, болючі рани,
а в пам'ять закарбована старанно
ціна, що ми сплатили до кінця -
за дар життя, за щастя, за красу...
і в дні новім, що набирає сили,
незримі, поруч всі, хто не дожили
до мирного, спокійного часу.
***
Олена Кретова (Лібман):
Переклад з репертуару А. Герман
НАДІЯ – МІЙ КОМПАС ЗЕМНИЙ
Світить незнайома зірка нам,
Знову ми відірвані від дому.
І між нами знов чужі міста,
Злітнії вогні аеродрому.
Тут у нас тумани і дощі,
Тут холодні ночі докучають,
Тут на ще незвіданій путі
Різні несподіванки чекають.
Приспів.
Надія – мій компас земний,
А удача за смілість дісталась.
А пісні – достатньо, і в ній, про дім щоби тільки співалось.
Ти повір, що тут удалині
Вже чимало губиться одразу.
Тануть в небі хмари грозові,
І стають безглуздими образи.
Треба лиш навчитися чекать,
Буть спокійним і упертим прямо,
Щоб хоч зрідка від життя дістать
Радості короткі телеграми.
***
МІЛЬЙОН РУЖ
Жив-був художник один.
Та були справи такі,
Що він актрису любив,
Ту, що любила квітки.
Він всі картини свої
Й рідну домівку продав
І на ці гроші усі
Ружі червоні придбав.
Приспів.
Аж мільйон, аж мільйон,
а ж мільйон ніжних руж
із вікна, із вікна, із вікна бачиш ти.
Хто кохав, хто кохав, хто кохав і чимдуж,
лиш для тебе життя оберне в квітки.
Вранці поглянеш в вікно,
що це за дивна краса?
Дійсність чи сон, все одно,
площа у ружах уся.
Враз похолоне душа.
Що за багач тут чудить?
А під вікном без гроша бідний художник стоїть.
Приспів
***
СНІГОПАД
(з репертуару Н. Брегвадзе)
Я не встигла ще випити всю свою осінь,
та стоїть снігопад біля моїх воріт.
Він надії мої, як дороги, заносить
і закрити грозить угорі небозвід.
Приспів
Снігопад, снігопад, не мети ще на коси,
в мої двері не стукай, навкруг не кружляй.
Снігопад, снігопад, коли жінка так просить,
літо бабине ще квапить не поспішай.
Не спіши, снігопад, я іще не готова.
Мою душу іще ти не встиг замутить.
Непролитую біль лебединого слова не тобі,
а йому хочу я присвятить.
Приспів
Я іще розібʼюсь об твою неминучість.
Голуба заметіль запорошить мій дім.
Снігопад, снігопад не засніж мою чуйність,
не торкайся душі ти крилом крижаним.
***
СНІГ КРУЖЛЯЄ
Такого снігопаду, такого снігопаду
давно не памʼятають ці місця.
А сніг не знав і падав, а сніг не знав і падав.
Здавалося, що цьому не буде вже кінця.
Приспів
Сніг кружляє, літає, літає І порошею клубить.
Замітає зима, замітає, що було і ще болить.
На випалий, на білий, на випалий, на білий,
на чистий цей і невагомий сніг лягає, як на килим,
лягає, як на килим, легкий і несміливий, на твій так схожий слід.
Приспів.
Розкинуться простори, розкинуться простори
і до зорі ранкової сягнуть.
І вірю я, що скоро, і вірю я, що скоро
мої сліди по снігу до тебе приведуть.
Приспів.
***
БЕРЕГИ (з репертуару О.Малініна)
Береги, береги - берег той, берег цей,
а між ними - ріка швидкоплинна.
А між ними життя мОго річка тече,
від народження - і до кончини.
Там, за річкою, ген, що по долі пливе,
своє серце навік я зоставив,
бо безмежно кохав я одну лиш тебе
там, куди вже нема переправи.
Приспів.
А на березі тім - незабудки цвітуть.
А на березі тім - зір веснЯний салют.
А на березі тім - мій вогонь ще не згас.
А на березі тім - все було в перший раз.
В перший раз я кохав і від щастя аж млів.
В перший раз з твоїх губ дикий мед пригубИв.
А на березі тім, де лишив я усе,
було те, що забуть я не зможу уже.
Там, за річкою, ген, де дими черемшин,
там з тобою радів, тут я маюсь.
Там з тобою удвох, тут я маюсь один,
але іншу знайти не збираюсь.
***
ПТИЦЯ ЩАСТЯ (3 репертуару М. Гнатюка)
Птиця щастя завтра прилетить,
щоб когось тим щастям одарить.
Вибери мене, вибери на мить,
хай мені хоч трохи пощастить.
Срібним сяйвом зорі налились.
Завтра стане краще, ніж колись.
Краще, ніж колись, краще, ніж колись,
завтра стане краще, ніж колись.
Приспів
Місяць зірки стереже.
Закохане серце любов збереже.
Серце любов збереже,
а птиця удачі вертається вже.
Прийде ранок завтрашнього дня.
Хтось вже стане першим, а не я.
Хтось вже, а не я, хтось вже, а не я
створить пісню завтрашнього дня.
Приспів
В світі танцю без вогню нема.
Лиш надія в серці ще жива.
Вибери мене, вибери сама,
птиця щастя, робиш ти дива.
Приспів.
Більше знайдете на сторінках поетичних збірок в бібліотеках Жмеринки або в особистому фонді талановитих авторок.
