5 липня він зустрів своє 30-річчя у колі побратимів на Херсонщині. А вже наступного дня його серце зупинилося… До рідної Жмеринки «на щиті» повертається солдат 79-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України Андрій Вітковський – мужній Захисник, професійний шеф-кухар, випускник ліцею №6 та Жмеринського вищого професійного училища, люблячий син, брат і батько.
Народився Андрій Миколайович Вітковський 5 липня 1996 року у Жмеринці. Після закінчення ліцею №6 здобув омріяну професію кухаря у Жмеринському вищому професійному училищі. Кулінарія була його покликанням. Працював у затишному ресторані Києва, будував плани на майбутнє, виховував сина Максима, мріяв про мирне життя поруч із найріднішими.
Та повномасштабна війна змінила долю. Не зміг залишатися осторонь, коли ворог прийшов на українську землю, тому добровільно став на її захист, обравши службу у 79-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.
Перші два місяці служби Андрій виконував обов’язки кухаря, готуючи їжу для побратимів. Проте, бачачи, наскільки гостро бракує людей на передових позиціях, сам попросився на бойові завдання. Не маючи військового досвіду, за два з половиною роки він опанував військову справу, став надійним побратимом і справжнім воїном, якому довіряли та якого поважали.
Саме у війську Андрій знайшов братерство, яке стало для нього другою родиною.
Побратими згадують його щирим, добрим, відповідальним і завжди готовим прийти на допомогу. Він умів підтримати словом, пожартувати навіть у найважчі моменти та вселити віру, що все буде добре.
Із фронту Андрій постійно телефонував і писав рідним, підтримував їх морально та матеріально, цікавився кожною дрібницею домашнього життя. Ніколи не скаржився на труднощі, натомість із захопленням розповідав про мужність своїх побратимів, про взаємну підтримку і справжню військову дружбу.
Він мріяв уже зовсім скоро приїхати додому у відпустку після свого дня народження. Хотів побачити рідних, провести час із сином, скласти іспит на водійське посвідчення, відпочити у родинному колі та знову будувати плани на майбутнє.
Та війна забрала ще одне молоде життя. 6 липня 2026 року, на другий день після свого 30-річчя, серце Захисника не витримало наслідків війни й раптово зупинилося.
Тепер Андрій повертається до рідної Жмеринки… Але вже «на щиті» – як Герой, який віддав стукіт свого серця за свободу України, за мирне майбутнє свого сина, своєї родини та кожного з нас.
Жмеринська громада низько схиляє голови перед подвигом Захисника та висловлює щирі співчуття матері Галині Володимирівні, сину Максиму, сестрі Катерині, рідним, друзям, побратимам і всім, хто знав, любив та поважав Андрія.
Зустріч Героя «на щиті» відбудеться у вівторок, 14 липня.
10:30 – зустріч траурного кортежу на ТЕЦі. Піша хода через вулицю Магістральну до вул. Шекінська №39.
11.00 – заупокійна молитва біля будинку Захисника.
Орієнтовно об 11:45 – формування живого коридору пам’яті за маршрутом: вулиця Шекінська – кільце біля магазину «Любава» – вулиці Скоропадського (Птахіна), Свободи, Шевченка. Далі піша хода від міського привокзального ринку о 12.15 через тунель вулицями Богдана Хмельницького та Одеською до Алеї Героїв на центральному кладовищі, де Героя проведуть в останню земну дорогу.
Просимо жителів громади вийти на вулиці міста, утворити живий коридор шани та гідно зустріти нашого Захисника, віддавши останню данину поваги тому, хто поклав своє життя за Україну.
