Жмеринська громада знову в жалобі. Після довгих місяців болісного очікування підтвердилася страшна звістка – додому «на щиті» повертається Захисник України Сергій Володимирович Кошель. Стрілець другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу першої стрілецької роти військової частини А7336 із позивним «Дід».
З 17 жовтня 2024 року чоловік вважався безвісти зниклим. Лише зараз експертиза ДНК підтвердила, що воїн загинув саме того дня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосадове Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області.
Сергій Кошель народився та виріс у селі Кам’яногірка, згодом доля привела його до Жмеринки. Працював водієм тролейбуса спочатку у Вінниці, а пізніше – у Києві. Відповідальний, працьовитий, щирий – саме таким його пам’ятають усі, хто знав.
У квітні 2024 року, після смерті матері, Сергій прийняв непросте, але свідоме рішення – підписати контракт і добровільно стати на захист України. За плечима вже мав армійський досвід, пройшов військову підготовку у Великій Британії, після чого вирушив боронити українську землю.
Особливою пристрастю Сергія були книги. Він захоплювався фантастикою, романами про постапокаліптичний світ, роками збирав власну бібліотеку. Для нього читання було не просто хобі, а цілим світом, у якому він знаходив натхнення, роздуми й відпочинок.
Та найбільшим його покликанням була сім’я.
Разом із дружиною він подарував родину маленькій Ользі, яку виховував із однорічного віку. Для дівчинки, яка прийшла з дитячого будинку, Сергій став справжнім татом – турботливим, уважним і люблячим. Навіть після розлучення він не переставав бути поруч. Донька згадує, що попри роботу батько завжди знаходив для неї час: читав книжки перед сном, вигадував цікаві заняття, робив усе, аби її дитинство було щасливим і сповненим тепла.
Згодом Сергій став люблячим дідусем для онучок Аліни та Кіри. Саме таким – добрим, мудрим, щирим, із лагідною усмішкою та великим серцем – він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних.
Жмеринська громада схиляє голови у скорботі та висловлює щирі співчуття доньці Ользі, зятю Анатолію, онучкам Аліні та Кірі, братам Леоніду і Миколі, усім рідним, друзям і побратимам Захисника.
Вічна слава і вічна вдячність воїну, який добровільно став на захист України та віддав за неї найдорожче – власне життя.
Дату та час прощання із Героєм повідомимо згодом.
