Жмеринчани долучилися до написання загальнонаціонального диктанту. 8 листопада об 11:20 старшокласники усіх шкіл міста, учителі та директори, фахівці управління освіти Жмеринської міської ради, а також працівники дошкільного навчального закладу №2 «Калинка» писали Всеукраїнський диктант.
Налаштувавшись на хвилю «Українського радіо» або підключившись через Інтернет до «Першого Національного», жмеринчани написали радіодиктант національної єдності.
Організатором заходу вже 19 рік поспіль стає Національна суспільна телерадіокомпанія України.
Диктував диктант доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.
Цього року, як і в попередні роки, Олександр Авраменко склав оригінальний текст. Диктант попередньо ніхто, крім нього, не бачить і не знає. Він приходить у студію радіо і починає диктувати.
Текст можна було сфотографувати чи відсканувати і надіслати протягом 15 хвилин, з 11:45 до 12:00. О 12:00 текст радіодиктанту опублікували. Всі роботи, які були надіслані до 12:00 в електронному варіанті, будуть розглянуті упродовж 10 днів. Автори диктантів, написаних без помилок, отримають заохочувальні призи.
Кожен учасник мовного флешмобу мав можливість не лише перевірити свою грамотність, а й відчути себе частинкою загальнонаціональної акції.
Назва цьогорічного диктанту – «Від бересту – до «цифри»
Автори надали повний текст:
«Від бересту – до «цифри»
Сивочолий чернець Нестор, схилившись над столом, пише історію свого народу. Цей епізод, увічнений у мармурі, – красномовне свідчення того, що люди здавна прагнули зберегти інформацію для своїх нащадків.
Колись історію свого життя наші пращури писали на камені, глині, бересті, потім – на папері, а ще пізніше світ завоювали машинні носії інформації: циліндри Едісона, грамофонні платівки, магнітні стрічки й диски. До речі, прообраз сучасного диска понад пів століття тому розробив В’ячеслав Петров – аспірант Київського інституту кібернетики.
Нині ж – ера цифрових технологій, що допомагають миттєво надсилати листи за тисячі кілометрів, а через вебкамеру бачитися й спілкуватися з рідними наживо. Власне, цей винахід дає змогу Українському радіо передавати сигнал в різні куточки планети, гуртуючи нас навколо диктанту в День української писемности та мови.
Хоч оцифровування й полегшує нам спілкування, проте живе слово має свою чарівну силу. Справді, дохристиянські пісні «На Івана, на Купала», «Ой весно, весно, днем красна» й тисячі інших дійшли до нас не в глині, бересті чи «цифрі», а через живе слово, що передавали наші предки з уст в уста, єднаючи нас в українську родину.
А ви долучилися до написання диктанту? Якщо так, надсилайте свої фото нам на Viber 097-56-33-204
