Ранок 21 квітня. На дорогах Жмеринки – ні пройти, ні проїхати. Таке враження, що усім не сидиться вдома. І це дуже добре. Сподіваємося, що всі взяли з собою свої паспорти і поспішають до виборчих дільниць.
Під’їжджаємо до дільниці №051595, що на підприємстві «Агромаш». Біля сходів двоє літніх жінок.
– Ти в церкві була?
– Так, ось вже освятила вербу, тепер йду проголосую.
Піднімаючись сходинками на другий поверх, жіночки продовжують:
– От усе не так, як було колись. Раніше на виборах і музика грала весела, і наливали всім, хто проголосував. А зараз все змінилося.
– Демократія… Європа. Що ж ти хочеш?!
Наступною, куди ми завітали, стала дільниця №051597. У танцювальній залі Будинку науки та техніки людей було зовсім мало. Одиницями вони підходили до столиків і заходили в кабінки для голосування.
– Не я б’ю, верба б’є! За тиждень Великдень! – промовляє бабуся і торкається легенько гілочками маленького хлопчика. – Тримай ось бюлетень, біжи кинь в скриньку.
– Сьогодні священики були в церкві в зеленому одіянні, ми освятили зелену вербу і йдемо голосувати за зміни, – говорить подрузі вже інша жінка на дільниці № 051600.
– Ось, дивися, я раніше мала пільги на проїзд до Вінниці, безкоштовно могла їздити, а тепер все інакше. Ніхто не може вплинути на перевізника.
– Все правильно, ці побули, треба дати шанс іншим.
– Ох, скоріше б ці вибори закінчилися, а то вся наша родина і друзі вже встигли сто разів пересваритися, – говорить з посмішкою чоловік в черзі за бюлетенем. – Люди, неначе подуріли.
– Вони там наверху все одно без нас все вирішать, а ви тут скубіться, – каже йому жіночка, і нашвидкуруч відриває частинку бюлетеня для голосування.
– Я ніяк не можу викинути з голови дебати двох кандидатів. Це ж було посміховисько. Люди, немов подуріли, підтримують горохових шутів, а ви бачили, що в одного з них на кофті було написано англійськими буквами? Матюк, що їм на нас «П*..й»
– А вони що, знають як це перекладається? Ти ж чула, як він англійською володіє.
– Да-а-а, можна подумати Ваш кандидат хороший. Чомусь он ні один з відрубаними руками не ходить? Хоча могли б вже давно безрукі за взятки ходити.
– Ти що, хочеш завтра під Росією прокинутися?
– А ти звідки це взяла?
– Жінки, ви зовсім з розуму? Сьогодні день без агітації! Майте тяму, – говорить жінка, член ДВК.
Жіночки розійшлися по кабінках, і кожен проголосував за того, зо кого вважав правильно.
Ще одна суперечка розпочалася на дільниці №051601 про європейські цінності.
– Мені головне, щоб Україна була в НАТО і Євросоюзі.
– А мені, щоб пенсія була достойна, і гідне життя.
– А ви чому, бабусю, не йдете голосувати? – запитуємо у жінки, яка сидить збоку на лавці.
– З храму лиш прийшла, молилася за квітучу Україну, за мир для всіх нас, щоб мої онуки не виїжджали за кордон на заробітки.
– То ви вже проголосували?
– Та ні ще, ось думаю саме кого з них двох обрати, бо, якщо чесно, не підтримую жодного.
