Збірна команда львівського волейбольного клубу «Барком-Кажани» увійшла до 1/8 Кубка ЄКВ. Вони увірвалися до турніру, що проходить між європейськими клубами під егідою Європейської конфедерації волейболу, розгромивши спортсменів з Греції.
І хоча змагання проводилися в Греції, в Салоніках, наших хлопцям вдалося стати фаворитами турніру і своєю неперевершеною грою завоювати прихильність у всіх вболівальників.
Перемогу вдалося вибороти саме на День Миколая, 19 грудня. Випускник Жмеринської дитячої юнацько-спортивної школи Євген Кісілюк розповідає, що гра в цей день була дивовижною:
«Ми програли в себе вдома з рахунком 1-3, а на виїзді змогли перемогти іменитий ПАОК. У святковий день це виглядало так, ніби Святий Миколай виконав прохання наших юних вболівальників», – розповідає Євген.
По приїзду в Україну з гарним почином в Європі «Кажанів» і їхніх тренерів вітав увесь Львів, однак хлопці не мають наміру довго відпочивати від гри, готуються до зустрічі з австрійською командою HYPO TIROL AlpenVolleys.
Шукав себе у танцях, а знайшов – у волейболі
Нагадаємо, що Євген Кісілюк один із кращих вихованців Жмеринської дитячої спортивної школи, гравець національної збірної команди України з волейболу, учасник Всесвітньої універсіади 2017 року в Тайвані, Чемпіон України з суперліги серед чоловічих команд 2018 року, дворазовий володар Кубку України, переможець Євроліги 2018 року, Майстер спорту України.
Його ранок розпочинається не з кави, а з виснажливого тренування, яке заряджає емоціями та бадьорістю на цілий день. У свої 9 років він шукав себе у бальних та народних танцях, займався греко-римською боротьбою, але одного разу спробував себе у волейболі, і ця гра підкорила його серце.
На фото Євген з матусею Тетяною
Хоча талановитому спортсмену всього лише 24, він вже встигнув об’їздити майже півсвіту, захищаючи честь рідного міста і держави на чемпіонатах з волейболу різних рівнів. Про те, як вдалося перетворити своє хобі на улюблену роботу? – запитуємо сьогодні у Євгена. – У дитинстві я не знав, яке хобі обрати, і тут мені допомогла мама, можна сказати, що вона завела мене за руку у спортивну секцію, а згодом я зрозумів, що це саме те, що виходить в мене найкраще, і приносить мені задоволення.
Ще у 4 класі Євген почав демонструвати неабиякі здібності, і його тренери Світлана Мікосянчик та Марія Глухих (Заслужений тренер України) перевели його до старшої групи. У 12 років він почав грати за збірну Вінницької області на Всеукраїнських змаганнях, а після 9 класу продовжив навчання у спортивному ліцеї при Вінницькому педагогічному коледжі. У свої 15 він був наймолодшим гравцем у Вищій Лізі на Чемпіонаті України, а на ІІ курсі грав із професіоналами у Суперлізі. Завдяки своїй наполегливості та сильному удару Євгена одразу помітили тренери інших всеукраїнських клубів. Один за одним почали надходити пропозиції щодо контрактів.
Свою першу справжню зарплатню за гру одержав на ІІ курсі в Вінниці, на той час це було 2 тисячі гривень. І так як мама на тиждень давала 100грн., це були непогані кошти (ред.сміється). За перші зароблені кошти придбав мамі подарунок – електром’ясорубку, хотів їй віддячити, що допомогла мені із життєвим вибором.
У складі львівського клубу БАРКОМ КАЖАНИ
Він продовжував удосконалюватися як гравець у складі молодіжної збірної України, в Криму, Сумах. За Євгеном закріпився його щасливий №2 у Збірній України з волейболу, і він продовжує підтверджувати статус «найсильнішого удару» в Україні. Останні 3 роки наш співрозмовник працює за контрактом у Львівському волейбольному клубі «Барком-Кажани», тут він грає під номером 5. У складі команди виступає в Суперлізі України, продовжує нову сторінку здобутків під керівництвом латвійського тренера Угіса.
– У нас дуже хороший тренер, який нам і як наставник, і як психолог та порадник, – розповідає Євген. – Він тренував фінську команду, постійно бере участь у тренінгах у Франції, Америці. Серед планів на найближчий час – підкорити Європу, вийти на чемпіонат світу та підтвердити статус майстра спорту міжнародного рівня.
І хоча когось із молодих читачок ми засмутимо, однак констатуємо, що серце талановитого спортсмена зайняте, його полонила палка вболівальниця – Олександра, яка також має звання Майстра спорту України, та грає у Національній жіночій збірній України з волейболу.
Пишаємося тобою, Євгене, і твоєю наполегливістю! Нехай і надалі звучить слава про наших талановитих земляків, родом зі Жмеринського краю!
