Його твори перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, італійською, хорватською мовами. Його п’єси поставлені у Німеччині, Україні та Польщі. Олександр Ірванець – український письменник, поет, драматург, перекладач, справжній син свого народу, зустрінеться з жмеринчанами на творчій зустрічі у Гончаренко центрі.
Поспілкуватися з автором десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки, лауреатом і стипендіатом багатьох європейських та американських фундацій можна буде у невимушеній атмосфері 14 серпня.
Широкій громадськості Олександр Ірванець став відомий після того, як вони разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком створили літературне об'єднання «Бу-Ба-Бу» (бурлеск, балаган, буфонада). Вони писали хороші свіжі вірші, натхненно і смішно їх читали. Фактично бубабісти стали ідеологічним прапором вільно мислячої частини нації. І важко переоцінити роль цих трьох мушкетерів, їх вплив на художню свідомість і торування у сучасній українській літературі європейських стежок.
Коротко про твори
- У «Маленькій п’єсі про зраду для однієї актриси» йдеться про тотальну зраду – не лише кохання і дружби, але й ідеалів, і власного народу, який стає розмінною монетою у запеклій політичній боротьбі за владу.
- У п’єсі «Брехун з литовської площі» змальовано лицемірний світ, у якому впізнаються реалії пострадянської історії.
- Роман «Очамимря» про корупцію, всепоглинаюче зло, невблаганне, що проникає усюди, від низів до верхів. (Очамимря поїдає як простий народ, так і верхівку), втілення всього бездуховного: вона лише спить, їсть і росте.
Поетичне слово
Раптово усі поставали борцями.
Усі з піджаків майорять прапорцями.
А я – не борець, не трибун, не оратор.
Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.
Не маю позиції, навіть – і пози,
Отож балансую між віршів і прози.
Але не пишу я в ній про патріотів,
Про славне лицарство – про них і поготів.
Чи то – поготів? Ні, здається – поготів.
Також не пишу я про гуннів, про готів,
Ані про манкуртів, ні про яничарів,
Ані про Батурин, ані про Почаїв,
Ні про Калнишевського, ні про Мазепу.
Варю собі каву. Читаю газету.
Ходжу до клозету. Ходжу до театру.
Палю сигарети. Здебільшого –«Ватру».
Оскільки ні «Кемелу», ні «Галуаз»
Ніхто не пришле із Бродвею й Монмартру.
