Жмеринка – місто обласного значення в самому центрі Поділля. У цьому році місту виповнилося 120 років, хоча перші згадки про Жмеринку датуються ще у XVIII столітті. Жмеринка – місто залізничників із величним вокзалом у стилі модерну, залізничні шляхи від якого ведуть у напрямку Києва, Одеси та Львова.
Чим живе місто сьогодні, як змінилося через повномасштабну війну, і які пріоритети ставлять перед собою жителі громади, – розповідаємо у нашій публікації.
Жмеринці 120 років, громаді – лише 4 роки
У 2019 році в результаті децентралізації місто об’єднало ближні громади та отримало статус Жмеринської міської територіальної громади. Сьогодні Жмеринська громада налічує майже 50 тисяч населення, до складу якої входить місто обласного значення Жмеринка та 32 сільські населені пункти у 12-ти старостинських округах: Жуковецькому, Коростівецькому, Рівському, Леляцькому, Браїлівському, Біликовецькому, Дубівському, Кармалюківському, Куриловецькому, Лисогірському, Людавському та Почапинецькому. Загальна площа території громади становить 530,5 кв.км.
Представницьким органом місцевого самоврядування є Жмеринська міська рада, яка складається з депутатів, виконавчого комітету і старост старостинських округів, які наділені повноваженнями представляти інтереси громади та приймати рішення від імені громади.
Усі рішення приймаються на підставі Стратегії розвитку громади до 2021-2024 та до 2030 року.
Війна поставила перед громадою нові виклики
«Війна поставили перед нами багато викликів. Раніше ми могли вкладати у розвиток, а останні 2 роки капітально ремонтуємо укриття в школах і дитячих садочках, облаштовуємо безкоштовні гуртожитки для переселенців, купуємо генератори для безперебійної подачі води і тепла в соціальні заклади, виділяємо кошти згідно запитів військових частин на підтримку наших захисників та допомагаємо громадам, які найбільше постраждали від війни.
Секретар Жмеринської міської ради, в.о. міського голови Вадим Кожуховський
Але разом з тим змушені виконувати роботи з благоустрою – замінюємо мережі водопостачання, які перебувають у жахливому стані по всій громаді, дбаємо про безпеку в громаді і на дорогах, здійснюємо прибирання території і вкладаємо у розвиток дітей», – акцентує секретар Жмеринської міської ради, в.о. міського голови Вадим Кожуховський.
У Жмеринці відмовилися від святкування 120-ї річниці Дня міста, натомість з бюджету міста виділили 1млн 200 тис грн на одну з військових частин, в якій служать жмеринчани. Це був найкращий подарунок від імені кожного жителя.
Як змінився бюджет громади після децентралізації?
За словами фінансистів, реформа децентралізації здійснила позитивний вплив на розвиток місцевих бюджетів. Сьогодні власні надходження місцевого бюджету становлять 360 мільйонів гривень, а основний бюджетоутворюючий податок – ПДФО (податок з доходів фізичних осіб). Його частина у власних доходах становить 70%. З 2015 року надходження від ПДФО зросли на 10% (з 50% до 60%).
70% бюджету становить податок з доходів фізичних осіб
Також до місцевого бюджету зараховується частина єдиного податку та акцизного податку з реалізації підакцизних товарів. Місто набуло прав самостійно визначати ставки місцевих податків і зборів, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, податку на майно в частині плати за землю, єдиного податку, туристичного збору.
Але разом з тим міська рада в умовах воєнного стану не збільшує тарифи на водопостачання і водовідведення для населення, натомість компенсує різницю в тарифі з місцевого бюджету для КП «Жмеринкаводоканал» та КП «Браїлівкомунсервіс».
Начальник фінансового управління Галина Безверхня
Зі збільшенням дохідної частини зросли делеговані функції
«Разом зі збільшенням дохідної частини бюджету, відбулося збільшення делегованих функцій органами влади, зокрема в освітній, медичній галузі і соціальній галузях. З реформою галузі медицини кошти місцевого бюджету спрямовуються на комунальні послуги лікарень, ремонти, придбання необхідних лікувальних засобів та медичного обладнання. У зв'язку з війною зменшилися надходження з державного бюджету і на галузь освіти, але завдяки економії бюджетних коштів, залученню додаткових інвестицій та постійній роботі із боржниками вдається продовжувати реформу Нової Української школи, створювати сучасний, безпечний освітній простір, забезпечувати пільгові медикаменти, проїзд та інші питання соціального захисту», – розповідає начальник фінансового управління Галина Безверхня.
Вилучення ПДФО ослабить місцевий бюджет
Разом з тим Асоціація міст України та фінансисти акцентують, що вилучення податку на доходи фізичних осіб, який надходить до місцевих бюджетів від зарплат військовослужбовців, ослабить громади і позбавить їх можливості допомагати силам оборони.
Аналітики припускають, що ці кошти, найімовірніше, розчиняться в держбюджеті, як і 36% нинішнього ПДФО, яким розпоряджається Мінфін.
«Коли Мінфін пише, що військовий ПДФО збільшилося після 24 лютого 2022-го, то не зазначає, що з того дня кількість воїнів зросла на 700 тисяч за рахунок цивільних. Усі, хто зараз сплачує військовий ПДФО, до мобілізації сплачували в громади ПДФО із зарплат учителів, продавців, робітників, службовців, податок на нерухомість, єдиний податок від підприємницької діяльності. Сьогодні цих податків немає, але є люди. Вони тимчасово змінили спеціальність, узявши до рук зброю для захисту України», - акцентують радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, народна депутатка Оксана Продан та виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Жмеринчани вміють впливати на розподіл бюджету і реалізацію проєктів
Жителі Жмеринської громади дуже активні та небайдужі до долі рідного міста. У Жмеринці налічується 3 дорадчих органи – Громадська рада, політико-консультативна рада і Молодіжна рада, які підказують органам влади на ті проблемні питання, які потребують вирішення.
Активні жмеринчани
Також жмеринчани вміють подавати петиції на розгляд органу місцевого самоврядування, і, якщо петиція набирає відповідну кількість голосів, повинна бути реалізована у громаді.
Активні жмеринчани об'єднуються в ОСББ і не платять кошти в ЖЕК
Активні жителі міста навчилися об'єднуватися в ОСББ та роблять свої будинки затишними, енергоефективними, чистими і комфортними.
Міська рада реалізує петиції жмеринчан
Завдяки активним жмеринчанам, а саме Руслані Гніці, в центрі Жмеринки облаштували спеціальну інклюзивну гойдалку дітей з інвалідністю, щоб вони навіть на інвалідних візках мали змогу відпочивати на рівні з іншими дітками.
Ініціативи активних мешканців реалізують за кошти громади
Завдяки активній участі жмеринчан у проєкті «Бюджет громадських ініціатив» реалізовано проєкти городян: облаштовано альтанки в парку поруч з озером в мікрорайоні «Сектор», встановлено нові дитячі майданчики саме там, де цього хотіли жмеринчани.
Облаштовано фотозону «Я люблю Жмеринку», придбано обладнання для дитячих гуртків і секцій та багато інших.
За позабюджетні кошти вдалося реалізувати ще один проєкт від жмеринчан – зобразити патріотичний мурал на одній зі стін багатоповерхівки в центрі міста.
Ще однією петицією, яку з 2018 року до цих пір не вдалося реалізувати, залишається скейтпарк для молоді. Ініціативна група велосипедистів міста подала петицію на розгляд міської ради і прагнули, щоб у Жмеринці побудували скейтпарк для спортивних тренувань.
Молодь чекає на скейт-парк
На жаль, ця петиція залишається ще нереалізованою.
Петиція про заборону стихійної торгівлі і благоустрій території
Ще одну петицію від жмеринчан про заборону стихійної торгівлі поруч із Будинком науки та техніки почали виконувати згідно з рішенням виконкому.
Жмеринка має досвід залучення грантів на розвиток громади
Безпека громади і порядок на вулицях
Завдяки залученню коштів з обласного бюджету і співфінансуванню з міського бюджету на вулицях громади встановили камери відеонагляду із доступом до чергової частини поліції. У такий спосіб вдалося зменшити кількість випадків вандалізму і шахрайств.
Програма має назву «Безпечне місто» і вже не раз виправдувала себе, адже навіть випадки ДТП на дорогах вдається вирішити законно, якщо пошкоджене авто було на той час без власника.
Термомодернізація закладів освіти і лікарень
У 2017 році Жмеринка виграла один з найбільших грантів у Вінницькій області – у сумі 913,7 тис € за проєктом «Energy Go» на утеплення шкіл і дитячих садочків, заміну покрівель, вікон, дверей, утеплення цокольних приміщень і фасадів.
У такий спосіб вдалося повністю відремонтувати ліцей №3, ліцей №4, дитячий садочок №3 та №4. За кошти місцевого бюджету у такий спосіб здійснили термомодернізацію ліцею №2.
Це не тільки допомагає заощаджувати на 30% на енергоносіях, а й зменшило викиди СО2 у навколишнє середовище. Такі ж зміни чекали на дошкільний навчальний заклад №7 (ІІ корпус). Ремонт здійснили за кошти державного бюджету у співфінасуванні з місцевим.
Війна змінила пріоритети: ремонти в укриттях і протирадіаційних сховищах
Заміна системи вентиляції і рекуперації також забезпечує свіже повітря у кімнатах освітніх закладів та укриттях.
Ремонти лікарень
За кошти державного бюджету у співфінансуванні з місцевим відремонтували приймальне відділення Центральної районної лікарні із можливістю заїду карети швидкої в разі необхідності одразу до реанімації.
З місцевого бюджету виділяються кошти на енергоносії для лікарень та комунальні послуги. Також кошти громади виділяють на ремонтні роботи в закладах охорони здоров'я.
Заміна водопровідних труб та встановлення сонячних панелей
Управління економіки та управління ЖКГ міської ради постійно працюють над залученням додаткових коштів на вирішення проблемних питань. Нещодавно до міста завітали фахівці ПРООН, які реалізують в державі різні соціальні проєкти в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
Експерти з технічного нагляду, фахівці тендерних документацій познайомилися детально із проєктно-кошторисною документацією, загальними характеристиками та виїхали на об'єкти, де планують реалізацію проєктів.
Жмеринка подала на конкурсний відбір 3 актуальні для всіх жмеринчан проєкти: заміну мережі водопостачання по вулиці Соборній, де постійно трапляються прориви води, термомодернізацію ліцею №5 та реконструкцію каналізаційного колектора з заміною у дві нитки протяжністю 5 км від головної насосної станції по вулиці Мельнична до очисних споруд в селі Сідаво.
Фахівці ПРООН відмітили актуальність поданих заявок і наголосили, що це не грантові кошти, а кредитні кошти світового банку для України. Для Жмеринки така фінансова допомога надається без умови повернення, а держава змушена буде повернути кошти.
Жмеринська міська рада виграла грант на суму 73 164 Євро на встановлення сонячної електростанції. «Більше 30-ти міст були учасниками даного проєкту, і ми вибороли цей грант на будівництво сонячної електростанції на головній водонапірній насосній станції комунального підприємства «Жмеринкаводоканал». Завдяки впровадженому проєкту відбудеться перетворення сонячної енергії в електричну, яка буде використана для технологічних потреб видобутку та подачі питної води населенню громади, тобто всім споживачам підприємства «Жмеринкаводоканал», – розповідає секретар міської ради Вадим Кожуховський.
Кошти на встановлення сонячної електростанції надає Євросоюз, зокрема – Німеччина та Швейцарія. Але Жмеринська міська рада погодилась на співфінансування разом з водоканалом на суму 20 000 Євро, з яких 15 000 Євро – з місцевого бюджету та 5 000 Євро – водоканалу.
Скорочуємо споживання електроенергії і викиди СО2
«Якщо ми будуємо електростанцію, ми скорочуємо споживання електроенергії на 12-15%. Потужність наземної електростанції становитиме 70,4 Квт в годину, що зменшує 75, 619мвт. год /рік. Скорочення викидів СО2 планується до 30,55 тонн в рік. Це означає, що в подальшому ми зможемо зменшити залежність від енергосистем України і використовувати саме сонячну електроенергію. Враховуючи що тарифи завжди тільки збільшуються і прогнозується їх ріст в майбутньому, то даний проєкт націлений на здешевлення або збереження цін на тарифи для населення», – акцентує начальник управління економіки Анатолій Коновал.
Перш ніж стелити новий асфальт, по вулиці Доватора прокладають нову мережу водопостачання
Можна сказати «Нарешті!» з гордістю, адже останнім часом у Жмеринці змінилися підходи до асфальтування доріг. Перш ніж стелити асфальт і будувати тротуари, залучають кошти на відновлення мереж водопостачання.
«Кожного місяця по цій вулиці трапляються прориви у мережі водопостачання, а мій будинок постійно підтоплений», – скаржиться Василь Кирилович, який мешкає по вулиці Доватора, і запрошує до свого подвір’я. Начальник управління ЖКГ Ольга Куленко заспокоює чоловіка і акцентує, що перш ніж ремонтувати дорогу тут повністю замінюють мережу водопостачання із підключенням до будинків.
Асфальтування кладовища та реконструкція Алеї Героїв
Війна внесла корективи у розвиток громади і визначила нові пріоритети. Асфальтування кладовища і реконструкція Алеї Героїв, встановлення пам'ятників та облаштування площі Героїв України в центрі міста, виділення коштів на підтримку військових частин, де служать наші захисники, – саме ці завдання ставить перед собою місцева влада і спрямовує кошти з місцевих податків.
Безкоштовні послуги для дітей з особливими фізичними потребами
Впродовж 5-ти років у Жмеринці успішно працює Інклюзивно-ресурсний центр, де дітям надають безкоштовні освітні, медичні і соціальні послуги логопедів, психологів і реабілітологів.
Завдяки залученню коштів з державного фонду та фінансовій підтримці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Асоціації міст України та фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW) облаштували ще 3 кімнати із сучасним реабілітаційним, розвивально-дидактичним та логопедичним обладнанням.
Для того, щоб діти на інвалідних візках мали змогу діститися до ІРЦ, у власність громади придбали спеціальний реаномобіль, який може підіймати осіб на інвалідних візках і перевозити по громаді.
Доступний простір – вимога №1
У Жмеринці чимало уваги приділяють облаштуванню доступного простору, і це є вимога часу №1. На жаль, з війни повертаються військовослужбовці, які втратили кінцівки, і їм потрібно зробити безбар’єрний простір.
У лікарнях, дитячих садочках, школах, закладах соціальної сфери облаштовані пандуси, підйомники.
Під час ремонтів тротуарів і площ управління ЖКГ міської ради враховує сучасні державні будівельні норми з пологими заїздами, виїздами, тактильною плиткою жовтого кольору по краях для осіб, які мають поганий зір. Перехрестя зі світлофорами облаштовують звуковими сигналами і також спеціальною тактильною плиткою, яка повідомляє про кінець і початок тротуару.
Підтримка спорту і розвитку дітей
У Жмеринці уроки фізкультури проводять в міському басейні, де вихованці Дитячої юнацької спортивної школи мають змогу безкоштовно тренуватися до змагань. У місцевих ліцеях запровадили нові підходи до викладання фізкультурию
У Центрі позашкільної роботи творчістю охоплено понад 800 дітей у 30-ти гуртках і секціях.
Революція в системі харчування дітей
Завдяки підтримці з місцевого бюджету учні 1-4 класів та діти пільгових категорій мають змогу безкоштовно харчуватися у шкільних їдальнях.
До речі, завдяки реформуванню системи харчування у Жмеринці діти їдять за рецептами Євгена Клопотенка, і мають змогу самостійно обирати страви до смаку. Також у харчоблоках і шкільних їдальнях здійснили капітальні ремонти і придбали сучасне обладнання згідно вимог міжнародної системи НАССР.
Мотузковий парк і мультифункціональні майданчики
Завдяки залученню коштів з обласного бюджету у Жмеринській громаді функціонує мотузковий парк для занять з дітьми, поруч зі школами облаштовано спортивні майданчики зі штучним покриттям, а в парку встановлено вуличні тренажери.
Вуличні тренажери у вільному доступі для жмеринчан і гостей міста в парку і поруч із дитячими ігровими майданчиками.
Розвиток Зеленого туризму у Жмеринці
Управління економіки міської ради допомагає місцевим підприємцям брати участь у мікрогрантах на залучення коштів для підтримки підприємницької діяльності і створенню нових робочих місць, а також просуванню своєї продукції на міжнародні ринки.
Управління культури і туризму Жмеринської міської ради спільно з місцевими підприємцями Надією Вороніною та Олександром Ляхевичем розпочали розвиток Зеленого туризму.
Пасіка «Сім’я» отримала сертифікат І рівня на відповідність і розпочали реалізацію програми на підтримку української культури, петриківського розпису, вчать на кращих зразках усної народної творчості та календарно-обрядових свят.
Екзотика у Жмеринці
Хоч у Жмеринці ніколи не було моря, але риба була завжди. Інколи вона була на пероні вокзалу, яку пропонували тим, хто у прямує через Жмеринку потягом, а потім почали вирощувати на трьох поверхах колишньої хутрової фабрики.
До початку пандемії коронавірусу у Жмеринці тут вирощували королівські креветки, а сьогодні працюють над запуском вирощування осетра і чорної ікри.
Релокація бізнесу з прифронтових територій
Жмеринська міська рада подала заявку на участь у проєкті: «Створення умов для відновлення бізнесу, забезпечення його безперервності мікро, малого та релокованого бізнесу Вінницької області шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів та підсилення спроможності організацій з розвитку підприємництва».
З прифронтових територій на територію громади перемістилися 4 підприємства, три з яких знаходяться на території Браїлівського старостинського округу, це: ТОВ «АГРІКЛАБ», ТОВ «АГРІМАРК», ТОВ «АГРІТЕХ УКРАЇНА» та одне в м.Жмеринка – ТОВ ВКФ «Власко».
З об'єднанням громад великий відсоток агропромислового розвитку становить обробіток земель і малі форми фермерства.
В структурі промисловості Жмеринської міської територіальної громади найвищу питому вагу займають галузі: машинобудування, галузь залізничного транспорту, виробництво будівельних матеріалів, лісова та деревообробна галузь, а також галузь сільськогосподарського виробництва.
Будівлі-привиди: моторошно не лише вночі
Криза 90-х років призвела до закриття багатьох заводів, на яких мали змогу працювати місцеві жителі. Ці будівлі залишаються в громаді будинками-привидами, хоча і мають потужності для об’ємів роботи, необхідні комунікації для підприємницької діяльності.
На сайті міської ради є інвестиційний паспорт громади та інвестиційно-привабливі об’єкти, які можуть зацікавити інвесторів для запуску нового виробництва і створення нових робочих місць.
Міський стадіон і Будинок науки і техніки потребують відновлення
Якби не війна, ці об’єкти можна вже було б відремонтувати, адже ці об’єкти належать до розвитку спорту і культури в громаді.
Перед початком війни міська рада вела перемовини про залучення коштів на відновлення міського стадіону та повернення будівлі БНТ у власність громади. Але сьогодні війна ставить інші завдання перед громадою.
Віримо у перемогу України, повернення наших захисників додому та відновлення держави.
І найголовніше, щоб ми не відновлювали стару систему, а будували новітню країну, яка вміє сортувати сміття, заощаджувати на енергоносіях, використовувати відновлювальні джерела енергії у дружньому зв’язку з природою.
